Один день простою через страйк польських перевізників в середньому вартує одній українській компанії втрат у розмірі близько 1 млн грн.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією серед 55 членських компаній, на діяльність яких вплинув страйк на польсько-українських пунктах пропуску, що розпочався 6 листопада.
«Сукупна орієнтовна сума збитків з початку простою, завданих опитаним компаніям, складає принаймні 305,88 млн грн. При цьому однаково потерпають як імпортери, так і експортери, адже 49% компаній ввозять продукцію в Україну. Водночас 25% товарів прямують до Польщі, 15% — до Німеччини, а також до інших країн Балтії, Західної Європи, США, Канади, країн Азії та Африки», — говориться у повідомленні ЄБА.
Зазначається, що блокування руху на кордоні польськими перевізниками вже призвело до численних негативних наслідків для бізнесу в Україні та контрагентів за кордоном. Суттєво зростають витрати на перевезення, що впливає на собівартість продукції та цінову конкурентоспроможність компаній. Спостерігається зміна маршрутів, водночас збільшуються черги на словацькому і угорському кордонах. Бізнес уже повідомляє про дефіцит транспорту, зокрема й через небажання перевізників брати замовлення на час страйку.
«Неможливість виконати зобов’язання перед українськими та іноземними замовниками потягне за собою штрафні санкції з боку покупців, скасування подальших замовлень та втрату клієнтів. Неможливість імпортувати необхідну сировину чи комплектуючі створює ризики для українських виробництв. Все це безпосередньо впливає на доступ населення України до необхідних товарів та безперебійну роботу підприємств», — пояснюють в асоціації.
Два тижні страйку створюють суттєві труднощі для й без того обмежених можливостей української логістики. Тож бізнес-спільнота України вкотре закликає польський бізнес до діалогу задля розблокування польсько-українського кордону та вирішення спірних питань конструктивним шляхом.
«Що важливо — страйк польських перевізників може суттєво ускладнити та навіть паралізувати роботу багатьох компаній в Україні. Це впливає на довіру, зокрема й іноземних партнерів, до українських компаній. Через вимоги польських перевізників, які, до того ж, адресовані не Україні, страждає саме український бізнес. Ми переконані, що це не є метою наших партнерів у Польщі та ЄС, тож закликаємо їх до конструктивного врегулювання ситуації», — підсумувала виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Експорт кукурудзи з Аргентини у серпні – вересні досягне рекордного рівня у 10 млн т, оскільки покупці шукають альтернативу українському зерну, постачання якого скоротилось через воєнні дії у Чорному морі.

Ситуація із зерновим експортом у Чорноморському регіоні перейшла в нову фазу, коли ризики виконання контрактів стають важливішими за ціну та якість зерна.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Європейський Союз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

Ударні БпЛА російських військ сьогодні, 1 вересня, атакували міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення «Орлівка», що на українсько-румунському кордоні.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.