Бізнес застерігає Раду від введення ручного режиму регулювання агроекспорту

Як говориться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації, ініціатори запевняють, що документи спрямовані на боротьбу з тіньовим експортом товарів, зокрема, мінімізацію поширених схем ухилення від оподаткування під час здійснення платниками операцій з вивезення за межі митної території України окремих видів зернових та олійних культур.

«Проте механізми, закладені в основу документів, на переконання бізнесу, матимуть діаметрально протилежні наслідки. Так, законопроєкт №10168-2 фактично запроваджує непрозорий, складний і ручний механізм допуску учасників ринку до експорту аграрної продукції, що є недопустимим у країні, яка задекларувала курс боротьби з корупцією. Крім того, пропонується змінити порядок відшкодування податку на додану вартість, що фактично поверне країну на десятки років назад, коли відшкодування ПДВ було непрогнозованим та непередбачуваним процесом, що, своєю чергою, відштовхне міжнародних інвесторів», — пояснюють в ЄБА.

Бізнес вважає, що прийняття відповідних змін не призведе до очікуваних результатів, а потенційно може обумовити ускладнення та несприятливі ринкові умови, що матимуть негативний влив на всю галузь, особливо в теперішніх умовах, зважаючи на критичну необхідність максимального забезпечення зернового експорту, який значно обмежений через воєнні дії з боку російської федерації.

«Законопроєкти №10168-1 та №10169-1 пропонують нововведення, що будуть вкрай обтяжливими для фермерів, які, попри масштабні руйнування сільськогосподарської інфраструктури, мінування полів та зниження обсягів виробництва, докладають максимум зусиль для вирощування та зберігання рослинницької продукції, забезпечуючи країну продовольством», — підкреслили в асоціації. 

Окремі норми законопроєктів №10168-2 та №10169-2 пропонують встановити новий порядок відшкодування ПДВ, а саме — повернення бюджетного відшкодування у відсотковому співвідношенні від отриманої валютної виручки. 

«Відслідкувати, який саме товар був експортований та за яким саме товаром отримана валютна виручка, на практиці неможливо. Це пояснюється тим, що агропродукція є продукцією з родовими ознаками, яка зберігається та відвантажується насипом, а не окремими відокремленими у розрізі податкових накладних партіями. Це створює можливість для контролюючого органу відмовляти у відшкодуванні ПДВ фактично без практичної можливості платником податку довести законність заявленого до відшкодування ПДВ», — додали експерти, зазначивши, що це породжує додаткову небезпеку для переробників аграрної продукції.

Відповідно, відшкодування ПДВ за результатами експорту олії, шроту, лушпиння може стати дискреційним рішенням податкового органу і може породжувати довготривалі судові спори, які відстрочуватимуть повернення ПДВ і вимиватимуть обігові кошти.

Крім того, проєктом закону №10169-2 встановлюється експортне мито у розмірі 10% на товари, за якими експортер не зареєстрував експортну податкову накладну. Це може спонукати контролюючий орган до свідомого затягування процесу реєстрації та/або безпідставного зупинення реєстрації податкової накладної задля схиляння експортера до сплати експортного мита.

Проєктами законів №10168-3 та №10169-3 запроваджується система підтвердження походження сільськогосподарської продукції Державного аграрного реєстру, яка, на думку представників бізнесу, потребує доопрацювання, оскільки наразі передбачено складний механізм її впровадження та функціонування. 

За оцінками компаній-членів асоціації, прийняття згаданих проєктів законів може створити корупційні ризики через можливе встановлення ручного режиму регулювання експорту, суттєво ускладнити робочі процеси всіх залучених експортерів, призвести до затримок відправки суден та в цілому поставить під загрозу можливість експорту української аграрної продукції.

«З огляду на вищевикладене, асоціація звертається до уряду та законотворців із проханням підходити обдумано до процесу законодавчих змін у частині експорту аграрної продукції, приймаючи зважені, а не поспішні, суперечливі та ризикові рішення», — підсумовують у ЄБА, додавши, що нещодавно запроваджена процедура верифікації суб’єктів АПК переслідує ті самі цілі, що і зазначені законопроєкти.