Бізнес проаналізував проєкт закону №10449, яким пропонується удосконалити законодавство щодо мобілізації, і чимало норм викликають запитання.
Як говориться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), зареєстрований 30 січня 2024 року у ВРУ документ фактично є копією законопроєкту №10378, щодо якого бізнес уже висловлював своє занепокоєння, зокрема тому, що він містив ознаки порушення Конституції України та міг мати негативні наслідки для економіки.
У ЄБА визнали, що, перебуваючи вже який рік у війні, підтримка та забезпечення фронту є конче необхідними. Проте в контексті воєнного фронту та економіки потрібен баланс. Адже один напрям без іншого все ж не може існувати. Україні потрібен працюючий бізнес, нові інвестиції, а також працююча економіка для перемоги.
«Бізнес переконаний, що наразі ключовим завданням має бути створення дійсно працюючих норм, збалансованих, які можна виконати та які не будуть паралізувати роботу частини країни. Власне, тому, на переконання ЄБА, вищезгаданий законопроєкт і не можна приймати, а потрібно ще раз свідомо підійти до його доопрацювання — аби не зупинити роботу країни і, зокрема, її економіки», — пояснюють фахівці.
Зокрема, велике запитання викликає опція вручення повісток дистанційно.
«Іншим питання є накладення обмежень у судовому порядку. Так, по-перше, судова система і так є вкрай перезавантаженою, і якщо додати в суди розгляд і цих справ, то питання швидкості прийняття судових рішень можуть стати ще більш серйозними. По-друге, наразі країна потребує великої роботи в контексті налагодження роботи з верховенством права, тож важливо, аби і в таких справах верховенство права мало місце тощо», — уточнюють в асоціації.
Також у ЄБА звернули увагу на ситуацію, яка набула серйозних обертів біля кордонів. Так, правоохоронні органи та територіальні центри комплектування та соціальної підтримки почали розгортати мобільні пости перед пунктами пропуску через державний кордон України. Співробітники перевіряють документи у водіїв вантажних транспортних засобів, які здійснюють перевезення через держкордон, а також видають повістки із наказом з’явитися до ТЦК та СП для уточнення облікових даних згідно Закону України.
«Це призводить до утворення додаткових черг на державному кордоні, паніки серед працівників компанії, які уповноважені на здійснення відповідних перевезень. Адже навіть якщо водій є заброньованим зараз, перед перебронюванням він може бути кілька днів/тижнів не на броні. Відповідно, має з’явитись до ТЦК для оновлення інформації і, з досвіду, про який говорить бізнес, часто таких працівників мобілізують, не дочекавшись рішення про продовження броні», — пояснюють експерти.
Така ситуація на кордонах призводить до того, що ускладнилась логістика і без того в непростий час. А це призводить до втрати довіри міжнародних замовників, розірвання контрактів, втрати замовлень, зупинки виробничої діяльності компаній і, як наслідок, зменшення надходжень до дербюджету від сплати податків та митних платежів.
«І ще одним питанням у продовження попереднього є бронювання працівників для продовження роботи бізнесу. Так, за інформацією компаній-членів асоціації, наразі забронювати критично важливих фахівців чи експертів у компанії особливо складно… З метою формування балансу задля належного функціонування економіки в країні важливо додатково передбачити бронювання працівників, які не належать до критично важливих підприємств, але водночас активно працюють та сплачують податки до бюджету України», — вважають в асоціації.
Така додаткова опція до вже передбачених інструментів бронювання критичних співробітників дозволить розширити категорію заброньованого працездатного населення, що матиме позитивний економічний ефект та дозволить як збалансувати економічну ситуацію в країні, так і створити додаткові надходження до бюджету на військові потреби, пояснили в асоціації.
Тож ЄБА звернулась до Верховної Ради України та уряду із закликом взяти до уваги коментарі та перестороги бізнесу в контексті мобілізаційного законодавста і не приймати законопроєкт №10449 у чинній редакції без відповідних доопрацювань.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Підрозділи Міністерства оборони України у вересні 2026 року очистили від мін та вибухонебезпечних предметів 1 347 га звільнених територій, зокрема 339,84 га сільськогосподарських угідь.

Війська рф у Чорному морі атакували комерційне судно під прапором Маршаллових островів, завантажене ріпаковою олією.

Безпілотник влучив сьогодні, 5 жовтня, у турецьке судно Royad Mammadov, яке перевозило зерно у Чорному морі поблизу румунського узбережжя.

Державний аграрний реєстр (ДАР) у період з 12 по 18 жовтня тимчасово призупинить подання заявок для визначення підприємств агропромислового комплексу критично важливими.

Нестача працівників існувала до повномасштабного вторгнення і, очевидно, залишатиметься після перемоги. Тому проблему дефіциту кадрів у агросекторі не розв’яже навіть спрощення умов для бронювання.

Агросезон-2026 ще триває, але перші результати вже дають змогу побачити важливі зміни та тенденції в економіці агровиробництва. Рання група культур уже зібрана, пізня — у процесі, тому вже зараз можна попередньо оцінювати, як виробничі результати та ринкові умови впливатимуть на економіку сезону 2026.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу проєкт закону «Про виноград, вино та продукти виноградарства» щодо вдосконалення вимог до обігу вин, що мають статус українських товарів (продукції) (№15364).

Україна переходить до нової моделі регулювання ветеринарних лікарських засобів, важливою частиною якої є повноцінне впровадження належної виробничої практики – Good Manufacturing Practice, GMP.

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.