фінансування

У бюджеті України цього року закладено 45 млрд грн на підтримку приватного сектору, зокрема і для розвитку переробної галузі. Це рекордна цифра підтримки українського підприємництва.

Україна під час переговорів про вступ до Європейського Союзу готова розглянути можливість відмови від аграрних субсидій в обмін на пом'якшення вимог Європейського зеленого курсу.

У Києві відбудеться чергова конференція циклу «Бізнес-трансформації в агро» під назвою «Велика АгроВідбудова: The Inception». Вона про ті агропідприємства, котрі попри війну, власним коштом і за допомогою всіх можливих і неможливих кредитних програм і грантів, рухаються вперед, створюючи нові підприємства і розширюючи існуючі.

Уряди країн Євросоюзу повинні не піддаватися закликам до збільшення фінансової підтримки фермерів, які протестують.

Будьмо відвертими: українських фермерів ніхто особливо не балував пільговими умовами співпраці навіть до початку повномасштабної війни. Безвідсоткові кредити та відтермінування платежів отримували переважно тільки ті агровиробники, котрі мали тривалу позитивну історію відносин із фінансовою установою чи постачальником продукції.

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) має намір залучити близько $290 млн для підтримки українських аграріїв, з яких $150 млн будуть призначені на оперативне реагування, а $138 млн — на середньостроковий розвиток.

Румунський уряд 25 січня схвалив три рішення про додаткову допомогу фермерам, які раніше блокували пункти пропуску на кордоні з Україною, вимагаючи субсидій і захисту від впливу українського імпорту.

Окрім підтримки економіки країни, державні гранти дають можливість українцям бути самостійними під час війни, а також розвивати окремі галузі. За півтора року програми показали свою дієвість і ефективність, тому на цей рік бюджет збільшено майже вдвічі. Заплановано видати: мікрогранти — на 3 млрд грн, гранти для ветеранів — 500 млн грн, на переробку — понад 4 млрд грн.

На 2024 рік у державному бюджеті заплановано збільшення програм розвитку підприємництва. Очікується, що обсяг фінансування грантових програм для бізнесу сягне 9 млрд грн. У цих умовах підприємцям важливо навчитись якісно заповнювати документи, щоб успішно отримувати гранти від держави.

Національна стратегія доходів має на меті збереження спрощеної системи оподаткування для фермерських господарств, які перебувають у 4-й групі. Проте також передбачається запровадження оподаткування землі на основі її масової оцінки.

Минулого року економічні очікування будувались на припущеннях про стабільну фінансову підтримку партнерів і завершення війни, але цьогоріч ці фактори залишаються невизначеними. До того ж 100% аналітиків припускають, що війна триватиме протягом усього 2024 року. А основними ризиками є відсутність міжнародного фінансування, зупинка зернового коридору та проблеми з експортом наземними шляхами.

Українські агровиробники у 2023 році продовжили курс на зміну способу обробітку ґрунту, відмовляючись від оранки на користь мінімального обробітку та глибокого розпушування.

Другий етап земельної реформи розпочався з новим 2024 роком: ринок відкрився для юридичних осіб, а також громадяни отримали право набувати у власність до 10 тис. га землі.

Щоб допомагати аграріям у складні часи, компанія Ukravit у межах співпраці з Програмою USAID АГРО дає змогу клієнтам-агровиробникам відтермінувати оплату за поставлений товар.

Українські агровиробники вже другий рік працюють в умовах обмеженого фінансування, ускладненої логістики та низьких цін. Ці фактори зупиняють розвиток підприємств і скорочують обсяги експорту. Але частина компаній, заручившись підтримкою міжнародних партнерів, мають змогу вдосконалювати виробництво, опановувати нові напрями переробки та виходити на нові ринки.

Освітньо-грантова програма «Міцність» фінансово підтримала 20 виробників з Одеської, Харківської та Дніпропетровської областей. З них сім — виробники крафтової продукції.

На Кіровоградщині ухвалили програму розвитку АПК області на п’ять років. Загальний обсяг фінансових ресурсів складає близько 100 млн грн.

Головна перепона для залучення інвестицій в український бізнес — безпекові ризики. Всі макроекономічні моделі базуються на припущенні, коли завершаться бойові дії. Тобто діє класична модель очікування: спочатку — завершення бойових дій, а потім — відновлення. Але бізнес не може чекати, інвестиції потрібні вже зараз, а для цього необхідні додаткові умови.

Блокування українсько-польського кордону призвело до зниження експорту та спричинило втрати держбюджету.

За місяць дії програми підтримки малого та середнього бізнесу, спрямованої на переміщені підприємства та компанії, активи яких постраждали від воєнних дій, а також підприємства критично важливих галузей, яка впроваджується Проєктом USAID «Реформування фінансового сектору» та «OTП Банк», уже підписано 25 угод на загальну суму 176 млн грн, з яких 75,4 млн грн отримали агровиробники.