Головна перепона для залучення інвестицій в український бізнес — безпекові ризики. Всі макроекономічні моделі базуються на припущенні, коли завершаться бойові дії. Тобто діє класична модель очікування: спочатку — завершення бойових дій, а потім — відновлення. Але бізнес не може чекати, інвестиції потрібні вже зараз, а для цього необхідні додаткові умови.
За словами директора департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександра Печерицина, для того, щоб отримати іноземні інвестиції, найперше потрібна певна регіональна концентрація. Тобто до регіонів, де немає активних бойових дій, можуть бути певні вимоги щодо фізичних елементів захисту, як-от ППО. Друге і найважливіше — це страхування воєнних ризиків. Якщо інвестори будуть бачити, що є певне страхування від можливого руйнування, привабливість проєкту збільшуватиметься.
«Тобто ці елементи можуть нам дозволити вже у другому півріччі наступного року паралельно починати відновлення, незважаючи на продовження бойових дій», — зазначає Олександр Печерицин.
На думку спікера, є певна група інвесторів, котрі готові працювати саме за такою моделлю.
Райффайзен Банк розглядає декілька сценаріїв розвитку економіки з огляду на: прогнозований графік зростання ВВП, якби не було війни, реальну ситуацію та післявоєнний прогноз.
«Щоб досягти рівня до повномасштабного вторгнення, знадобиться п'ять років, але це з початку бойових дій. Тобто наразі це 3,5 року. Щоб надолужити той період, коли економіка розвивалася, якщо б не було воєнних дій, знадобиться 9 років. Тобто наразі — 7,5-8 років. Це досить довгий час. Головне, що потрібно буде компенсувати різницю між цими ВВП. За нашими розрахунками, вона складає $493 млрд. Це непрямі витрати. Додаючи прямі витрати — $150 млрд, отримуємо близько $650 млрд», — пояснює Олександр Печерицин.
Де взяти такі великі кошти?
За логікою, хто спричинив збитки, той повинен їх і покрити. Але це питання більше юридичне і політичне, немає прецедентів у світі, щоб кошти однієї країни було конфісковано і використано іншою.
Міжнародна допомога надається під активні воєнні дії. Коли вони завершаться, будуть зовсім інші умови, інші види допомоги. Тому основний фокус повинен бути на приватних інвесторах і приватному капіталі.
Також Райффайзен Банк проаналізував динаміку інвестицій: впродовж останніх 13 років було три точки відтоку — анексія Криму, COVID і 2022 рік.
«Загалом корпоративні інвестиції знизилися. Цікаво, що вже за 9 місяців 2023 року спостерігається зростання на $3 млрд. Здебільшого це вкладники, котрі присутні в Україні. Коли ВВП впав на 29%, інвестиції зменшилися на 34%, оскільки не було впевненості щодо майбутнього. Втім, ми очікуємо, що цього і наступні три роки саме інвестиції будуть одним із основних елементів прискорення економіки, і серед внутрішніх інвестицій велика частка припадатиме не лише на внутрішні ресурси компаній, а й на кошти фінансових посередників», — підсумував директор департаменту Райффайзен Банку.

Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Швейцарська компанія Nestle планує інвестувати ще $1 млрд у свій бізнес у Мексиці протягом 2028–2030 років.

Органічні виробники хотіли би в програмах підтримки відокремитися від загальних фондів та мати окрему підтримку сектору, але наразі немає фінансових ресурсів, аби це зробити.

АТ «ОТП БАНК» залишається лідером банківського сегмента ринку аграрних розписок в Україні й активно долучається до розвитку нового цифрового інструменту фінансування агросектору — аграрних нот.

Співзасновниця української компанії BTU Валентина Болоховська посіла третє місце в категорії «Агробізнес» міжнародної премії Women in Ag Award 2026. Відзнаку присуджують жінкам за внесок у розвиток сільського господарства, агробізнесу, освіти та аграрних технологій.

Україна готова обговорювати механізми інтеграції аграрного сектору до єдиного ринку Євросоюзу, зокрема застосування перехідних періодів та інших наявних інструментів.

Верховна Рада України 13 жовтня 2026 року прийняла в повторному другому читанні та в цілому доопрацьований проєкт Закону України «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384).

Цифровізація сільського господарства України протягом останніх років стає нормою. І йдеться тут не лише про збільшення врожайності, зниження витрат використаних МТР, а і про економію робочого часу та оптимізацію бізнес-процесів.

Компанія Dragon Capital прогнозує 2 роки падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України.

Потенційні інвестори розглядають можливість будівництва заводу з глибокої переробки кукурудзи та сонячної електростанції потужністю 5 МВт в індустріальному парку «Носівські господарства» на Чернігівщині.

10 підприємців зі Львівщини, Київщини, Полтавщини, Миколаївщини, Вінниччини пройшли навчання з розробки бізнес-планів із залучення фінансування та отримали до 200 тис. грн грантових коштів у межах проєкту «Агрокебети. Рости своє».