Національна стратегія доходів має на меті збереження спрощеної системи оподаткування для фермерських господарств, які перебувають у 4-й групі. Проте також передбачається запровадження оподаткування землі на основі її масової оцінки.
Про це в коментарі AgroPortal.ua зазначив кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.
За його словами, наразі невідомо, як буде оцінюватися земля, і як розраховуватиметься сума податку, однак у стратегії зазначено, що завдяки цьому буде розширено оподаткування фермерських господарств, тобто податкові навантаження на фермерські господарства зростуть.
Також передбачається скасування винятків щодо можливості ведення господарської діяльності без обов'язкового здійснення обліку та документального підтвердження походження товарів, що знаходяться в реалізації.
Це також ускладнить діяльність дрібних фермерських господарств, їм доведеться вести облік продукції, що призведе до додаткових витрат.
Для виробників сільськогосподарської продукції (юридичних осіб), які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, протягом трьох років ставка єдиного податку буде підвищуватися до зрівняння зі ставкою податку на прибуток підприємств. Також юридичним особам буде заборонено переходити на спрощену систему оподаткування.
Водночас експерт додає, що запровадження системи спрощеного оподаткування мало на меті спростити діяльність бізнесу, зменшити адміністративні витрати, знизити оподаткування. Це дало результат і забезпечило розвиток бізнесу.
Загальний напрям стратегії, який передбачає обмеження спрощеної системи оподаткування, збільшення як бази оподаткування, так і ставки податків, запровадження посиленого контролю з боку податківців за діяльністю підприємств, є невірним.
Також він акцентує: якщо ця стратегія буде реалізовуватися одразу після закінчення війни, коли підприємства, які зазнали значних збитків, тільки почнуть відновлювати свою діяльність, може посилитися економічна криза та значно загальмуватися повоєнне відновлення.
Влада має рухатися, навпаки, до запровадження спрощеної системи оподаткування для всього бізнесу. Це б зменшило податкове навантаження на бізнес, спростило роботу податківців, зменшило адміністративні витрати як підприємств, так і держави та сприяло б економічному відновленню України. Економічне зростання забезпечило би збільшення податкових надходжень та подолання дефіциту держбюджету.
На жаль, додає експерт, влада, замість стимулювання економічного розвитку країни, прагне витягти з напівживих підприємств якомога більше податків.
Така стратегія є згубною. Збільшення оподаткування та посилення контролю, ймовірно, призведе не до збільшення, а до скорочення податкових надходжень.
Багато хто, ознайомившись із цією стратегією, зазначає фахівець, остаточно вирішить виїхати з України. Тобто її запровадження призведе до відтоку населення і бізнесу з України та занепаду економіки країни.
Також збільшення оподаткування завжди призводить до підвищення цін на товари, адже підприємці закладають суму податків у ціни на свою продукцію. Підвищення податків призведе до зростання вартості продовольства в Україні та негативно позначиться на споживачах, резюмує Олександр Хмелевський.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

Дефіцит коштів в українському агросекторі до кінця 2026 року може сягнути $7–8 млрд, якщо ситуація з морським експортом не зміниться.

Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, так званий «Клуб білого бізнесу», станом на серпень 2026 року налічує 9 706 учасників.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Київській області викрили масштабний конвертаційний центр, через який здійснювали тіньові розрахунки в аграрній сфері.

Господарський суд Дніпропетровської області 30 липня відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агропромислова компанія «Дніпроагро», яка належить братам Василю та Євгену Астіонам.

Національний банк України (НБУ) дозволив банкам не визнавати дефолт боржників у разі короткострокової (до одного року) реструктуризації заборгованості через фінансові труднощі, спричинені війною, а також пом’якшив вимоги до врахування аграрної продукції як застави.

Уряд прийняв рішення про екстрений пакет підтримки українських аграріїв через російський терор у Чорному морі та блокування експортних маршрутів. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 млрд грн.

У Румунії різко зросла кількість аграрних компаній, які опинилися на межі банкрутства. Основними причинами називають перебої з постачанням українського зерна, високі ціни на енергоносії та добрива, а також тривалі посухи.

Дефіцит зовнішньої торгівлі України в першій половині 2026 року вже досяг $28,3 млрд, попит на іноземну валюту дуже високий. Україна втрачає за кожен день зупинки чорноморських портів близько $70 млн експортних надходжень.

Зростання цін на харчові продукти буде продовжуватися в другій половині 2025 р. — першій половині 2026 р.