Україна здатна відігравати провідну роль у забезпеченні Європейського Союзу не-ГМ соєю та поглибленні стратегічної автономії у сфері білків.
Про це заявив заступник міністра економіки, довкілля та аграрної політики України Тарас Висоцький під час Non-GM Soy Conference 2025 у Франкфурті.
Попри війну, руйнування інфраструктури та логістичні виклики, українські аграрії продовжують інвестувати у виробництво сої.
Динаміка посівних площ:
Щороку Україна постачає до ЄС близько 3 млн т сої та нарощує переробку — виготовляючи шрот, олію, протеїнові концентрати та лецитин.
«Ці цифри демонструють, що українське сільське господарство залишається активним, гнучким і конкурентним навіть у найскладніші періоди», — підкреслив Тарас Висоцький.
Наступним етапом розвитку є розширення виробництва рослинних білків і біопалива. Це відповідає стратегії ЄС щодо декарбонізації, скорочення викидів і переходу до відновлюваної енергетики.
«Українська соя може відігравати важливу роль у зеленому переході Європи», — зазначив заступник міністра.
Сегмент не-ГМ сої став стратегічним для українського експорту. За останні три роки понад 25% української не-ГМ сої було охоплено Програмою протеїнового партнерства асоціації «Дунайська Соя», що гарантує перевірену сталість, не-ГМ цілісність та зменшення викидів CO₂. Ця співпраця демонструє, як регіональні партнерства зміцнюють протеїнову незалежність Європи та підтримують сталий розвиток агросектору.
«Готовність до простежуваності та сталих практик — це ключ до довіри, що є найвищою цінністю на європейському ринку», — наголосив Тарас Висоцький.
Україна може стати надійним та географічно близьким партнером ЄС у забезпеченні білкової безпеки. Євросоюз прагне скоротити залежність від імпорту із регіонів із високими ризиками вирубки лісів, а Україна має ресурс і компетенції, щоб підтримати цей курс.
«Ми не конкуренти — ми партнери, які разом формують продовольчу безпеку континенту», — підкреслив посадовець.
Він також наголосив на необхідності переходу від простої торгівлі до спільної стратегічної автономії у сфері білків, продовольства та відновлюваної енергетики.
Україна вже глибоко інтегрована в ланцюжки постачання ЄС:
«Україна не поза Європою — ми її частина: частина спільного майбутнього, відповідальності та сили», — резюмував Тарас Висоцький.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

В Україні з початком сезону-2026/27 сформувалися стартові ціни попиту на сою нового врожаю, які значно нижче аналогічних у попередні два роки.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Інвестиції в альтернативні білки можуть забезпечити економіці Європейського Союзу додаткові €111 млрд щороку до 2040 року, якщо цей напрям стане одним із пріоритетів розвитку.

Компанія «Добродія Фудз» розпочала виробництво та продаж нової лінійки продукції — протеїнової вівсянки під торговою маркою San Grano.

Ринок сої в Україні займає стабільну позицію. Приблизно 2 млн га засіяно цією культурою поточного сезону. Погодні умови в різних регіонах змінюються: центральна, північна та західна частини країни, які вважаються соєвими поясами, мають доволі помірні посівні площі. Сівба була пізньою через затяжну зиму. Про врожай говорити ще зарано.

Україна переходить до завершального етапу відкриття ринку Європейського Союзу для експорту біометану.

Проєкт КАТРИН-4, який передбачає виробництво біодизеля та супутньої продукції, готують до запуску в Черкаській області.

Кліматичні зміни впливають на врожайність. Крім того, вартість добрив, ЗЗР, пального та робочих ресурсів зростає. Тому фермери мають ставати більш гнучкими, шукати можливості покращувати технології та паралельно вже враховувати вимоги Європейського Союзу.