
Розвиток крафтового виробництва значною мірою залежить від підтримки місцевих громад. Саме на цьому рівні формується середовище, де малий виробник може перетворити свою ідею на стабільний бізнес.

Крафтова дистиляція — це не просто алкоголь, а інструмент глибокої переробки української аграрної продукції. Замість того, щоб експортувати мед, зерно чи фрукти як сировину, дистилери можуть створювати продукт, що має у 5–10 разів більшу додану вартість.

У Львівській області офіційно працює 100 крафтових виробників.

В Україні вже працює кілька десятків легальних крафтових дистилерів — це понад 30 винокурень. І хоча у виробників досі виникають певні складнощі, за останні місяці галузь почала формуватися більш системно.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів наразі працює над тим, щоб забезпечити виїзною лабораторією ярмарки у Києві для контролю продукції, яка там представлена.

В умовах війни стимулювати галузь крафтового виноробства до розвитку складно. Варто зробити акцент більше на державну підтримку, на розширення споживання вітчизняної виноробної продукції.

Крафтовий сектор Львівщини поступово стає повноцінною частиною регіональної економіки. Область вибудувала модель підтримки, що поєднує фінансові інструменти, кооперацію, розвиток громад і просування локальних брендів.

У 2023 році почалася тенденція до приросту крафтових виноробних підприємств, а у 2024 році спостерігався певний бум зареєстрованих виноробів. Цікаво, що найбільше крафтових виробників вина з’являється не в традиційних виноробних регіонах.

Усі виробники ремісничих продуктів підлягають лише державній реєстрації.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у 2026 році планує спростити процедуру реєстрації суб’єктів господарської діяльності через сервіс єFood. Робота над відповідною постановою вже ведеться.

Електронний реєстр, за яким буде прослідковуватися шлях винограду від виноградника до пляшки, мав запрацювати з 1 січня 2026 року, але поки що це питання на паузі. Однак крафтові виробники мають бути готовими.

Експорт крафтового вина з України розвивається, але винороби поступаються у ціновій конкуренції традиційним виноробним країнам.

В Україні відсутня статистика крафтових виробників, зокрема і через небажання багатьох офіційно реєструвати вид діяльності. Однією з причин крафтярі визначають острах перед контролювальними органами.

28 березня у Львові пройде Gastro Bloggers Day — подія, що об’єднає фуд-блогерів, крафтових виробників, представників різних галузей бізнесу.

Сьогодні в Україні діє заборона на виробництво ігристих вин за спрощеною ліцензією для малих виноробів. Водночас вимоги законодавства прописані доволі неоднозначно, тому профільна асоціація планує домогтися їх перегляду.

Аби отримати ліцензію малого виробника, виноробам потрібно мати власні або офіційно орендовані виноградники. Ліцензія дозволяє виготовляти вино лише з винограду, вирощеного на власних або орендованих виноградниках.

Крафтове виноробство в Україні стрімко розвивається з 2014 року. Попри війну з’являються нові виробники, закладаються виноградники у різних регіонах, розвивається експорт. Проте оцінити якісний продукт, вироблений здебільшого вручну, під силу не всім шанувальникам вина. Культура споживання крафтового напою в Україні на низькому рівні — високі ціни на продукцію спонукають покупця обирати дешевший імпортний сегмент.

У Київській області робота над електронним каталогом крафтових виробників ведеться безперервно, починаючи з 2023 року. На старті база об’єднала близько 50 виробників, нині це вже 250 підприємств різної форми власності, включно з одноосібниками.

Для крафтових виробників важливим є питання сертифікації, безпечності, отримання дозвільних документів, маркування.