Сергій Ткачук: Безпечність крафтового продукту прямо залежить від вибору споживача

Серед основних бар’єрів, які зупиняють крафтярів від офіційної реєстрації, є страх перевірок. Які вимоги та підходи застосовує Держпродспоживслужба під час інспектувань крафтових виробників і на що звертає увагу в першу чергу?

Сергій Ткачук: Закон №771 змінив порядок здійснення контролю за виробництвом, обігом та реалізацією харчових продуктів. У результаті всю відповідальність за їхню якість та безпечність покладено на оператора ринку. Держпродспоживслужба як орган, що забезпечує державний контроль у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, під час виконання повноважень користується принципом єдиного підходу до всіх операторів ринку, застосовуючи ризик-орієнтований підхід до всіх операторів харчової сфери.

Тим, хто працює відповідально в межах чинного законодавства, немає причин для хвилювання. У нас немає плану притягнення до відповідальності за кількістю чи до сплати певного обсягу адміністративних штрафів. Навпаки, Держпродспоживслужба націлена надати сервіс, щоб допомогти бізнесу, щоб український бізнес розвивався, був конкурентоздатним, при цьому був якісним і безпечним.

Якщо говорити в контексті ремісничого виробництва – в першу чергу інспектор під час проведення перевірки звертає увагу на відповідність вказаного оператора ринку його заявленій діяльності, а саме: чи відповідає його виробнича потужність задекларованим обсягам виробництва. Якщо виробник заявляє, що виготовляє сир, але на місці, окрім сиру, є пиво, ковбаса чи щось інше, то, погодьтеся, це неправильно. Мають бути заявлені усі види діяльності.

У яких випадках крафтовому виробнику необхідно отримувати експлуатаційний дозвіл, а в яких достатньо державної реєстрації потужності?

Сергій Ткачук: Усі виробники ремісничих продуктів підлягають лише державній реєстрації.

Зокрема, оператор ринку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужності зобов’язаний подати (надіслати) до територіального органу Держпродспоживслужби (з урахуванням постанови КМУ від 01.10.2025 р. №1226 «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг» заява подається через ЦНАП) заяву про державну реєстрацію потужності. Форма заяви затверджена наказом Мінагрополітики від 15 лютого 2024 року №431 «Про затвердження Порядку державної реєстрації потужностей та Порядку ведення державного реєстру операторів ринку та їхніх потужностей».

У заяві оператор ринку ставить відповідну відмітку навпроти виду діяльності, якою він планує займатися/займається. В нашому випадку — виробництво ремісничих продуктів.

Виробники ремісничих харчових продуктів до заяви додають також інформацію, яка дає змогу ідентифікувати такі харчові продукти, та декларують обсяги виробництва на тиждень у середньому протягом року. Тобто головною умовою отримання державної реєстрації є правильне заповнення заяви та надання додаткової інформації щодо обсягів виробництва.

У 2026 році буде спрощена процедура реєстрації через сервіс єFood, робота над відповідною постановою вже ведеться. Надалі у планах — оцифрування та надання інших послуг. Основний принцип Держпродспоживслужби, зокрема в контексті інтеграції європейського законодавства в частині безпечності харчових продуктів, — це простежуваність продукту. Ми зацікавлені в диджиталізації цього процесу.

Розкажіть детальніше, якою є процедура проведення перевірок Держпродспоживслужби: яка їхня періодичність, чи здійснюються вони з попередженням, і що може слугувати підставою для позапланової перевірки?

Сергій Ткачук: У межах формування щорічного плану державного контролю інспектори територіальних органів Держпродспоживслужби складають акт категоризації кожної підконтрольної потужності. На основі нарахованої суми балів кожна потужність (об’єкт) відповідно до шкали балів відноситься до певного ступеня ризику, наприклад, від 90 балів і більше — до дуже високого ступеня ризику, а від 0 до 20 балів — до незначного ступеня ризику.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (Закон №2042) заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю.

Водночас слід зауважити, що з лютого 2026 року набрали чинності зміни до постанови КМУ від 13 березня 2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану».

Наразі Держпродспоживслужба здійснює позапланові заходи державного контролю відповідно до таких підстав: 

• за рішенням суду;
• за заявою суб’єкта господарювання, поданою до відповідного органу державного нагляду (контролю), про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 
• для перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
• з підстав, визначених абзацами п’ятим, восьмим та одинадцятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; 
• частиною четвертою статті 18 Закону №2024, за наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров’я людини та/або тварини, навколишнє природне середовище та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України.

На жаль, чинний мораторій на перевірки породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції. А це — несплата податків, неофіційне працевлаштування, загалом загроза для тих, хто працює в правовому полі, це вбиває конкуренцію.

Особливістю нашого законодавства є і те, що Держпродспоживслужба як контролювальний орган не може перевіряти діяльність громадян. Ми маємо скарги, наприклад, від сусідів: хтось вирощує 20 свиней, але він вирощує їх як громадянин, не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності. І ми нічого з ним зробити не можемо, хоча це забруднює територію і все інше. Ми лише інформуємо поліцію та орган територіальної громади, де склалася така ситуація. І саме ТГ мають стимулювати до реєстрації подібних виробників, адже це і їхні податки.

Які інструменти сьогодні має Держпродспоживслужба, щоб не лише контролювати, а й консультувати крафтових виробників?

Сергій Ткачук: Після законодавчих змін 2023–2024 років служба отримала нові завдання не лише перевіряти виконання вимог, а й пояснювати, навчати та допомагати операторам ринку впроваджувати їх. Оператор ринку може звернутися письмово або онлайн за консультацією до територіального органу чи безпосередньо до центрального апарату. Держпродспоживслужба системно розробляє та оновлює відкриті матеріали для бізнесу, доступні на офіційному сайті та в регіональних управліннях.

За два роки на посаді голови я не отримував жодного сигналу, що оператору ринку не надали відповідну інформацію чи тлумачення. Це безперервна комунікація з усіма учасниками ринку, адже досить часто виникають ситуації «два юристи і три думки», які потребують оперативного реагування. Можливо, ми неправильно зрозуміли регламент і треба вносити зміни, надавати роз'яснення для усіх територіальних підрозділів, уніфікувати вимоги, щоб на Дніпропетровщині не тлумачили і не робили по-одному, а на Закарпатті — по-іншому. Сигнали про неоднакове розуміння або неоднакове застосування тієї чи іншої норми надходять, і ми опрацьовуємо їх.

У 2023 році законодавчі зміни закріпили окремий підхід до малих виробництв харчових продуктів тваринного походження, зокрема через визначення малої потужності та принцип пропорційності вимог. Як сьогодні регулюється діяльність малих виробників харчових продуктів рослинного походження та напоїв, зважаючи на те, що для них окремого «ремісничого статусу» в законодавстві поки не передбачено?

Сергій Ткачук: Як уже було зазначено раніше, Держпродспоживслужба під час здійснення державного контролю забезпечує єдиний підхід до всіх операторів ринку, зокрема виробників харчових продуктів рослинного походження та напоїв. Слід зауважити, що інспектори територіальних органів Держпродспоживслужби під час проведення заходів державного контролю зобов’язані застосовувати відповідні акти встановленої форми, що містять вичерпні переліки питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти.

Чи розглядається можливість поширення підходів, закріплених для тваринного сектору, і на рослинні продукти та напої з урахуванням масштабів виробництва та рівня ризиків?

Сергій Ткачук: Наразі Держпродспоживслужба є контролювальним органом. Функції з формування політики в сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів наразі віднесено до Мінекономіки. Можливо, найближчим часом такі зміни і будуть впроваджені, якщо цього вимагатимуть обставини.

Які ключові ризики з погляду безпечності ви бачите у виробництві напоїв малими виробниками?

Сергій Ткачук: Насамперед забезпечення належного контролю вхідної сировини, дотримання технологічних параметрів залежно від виду продукту, належний контроль за впровадженням програм-передумов тощо.

HACCP часто сприймається крафтовими виробниками як складна й дорога система. Водночас у молочному секторі вже є практичні спрощені рішення для малих потужностей — зокрема Методичні настанови, розроблені за підтримки швейцарсько-української програми QFTP та галузевих асоціацій, які дозволяють починати з базових вимог і впроваджувати HACCP лише там, де справді є критичні ризики. Чи можливе створення спрощених методичних рекомендацій для малих виробників у м’ясному та рибному секторах?

Сергій Ткачук: Закон №771 передбачає можливість для об’єднань операторів ринку розробляти методичні настанови. Відповідно, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (Мінекономіки), погоджує Методичні настанови та розміщує їх на своєму офіційному веб-сайті. Потрібно лише бажання виробників їх розробити. Слід зауважити, що прийняттю Методичних настанов, розроблених за підтримки швейцарсько-української програми QFTP та галузевих асоціацій, передувала тривала та копітка праця багатьох людей.

Чи відрізняється підхід до впровадження НАССР для малих виробників продуктів рослинного походження та напоїв з огляду на нижчий рівень ризиків порівняно з тваринним сектором?

Сергій Ткачук: Наразі законодавчо встановлених окремих вимог до малих виробників рослинної та тваринної продукції не визначено. До них можуть бути застосовані умови, визначені в частині 4 статті 21 Закону №771, а саме застосування спрощеного підходу під час розроблення, впровадження та використання НАССР.

Вказані особливості можуть бути застосовані за таких умов:

1. У разі якщо за результатами проведеного аналізу небезпечних факторів визначено відсутність критичних контрольних точок, дотримання загальних гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, передбачених статтями 40-51 цього закону, є достатнім, оператор ринку розробляє процедури валідації та верифікації з метою перевірки результативності заходів;
2. На потужностях із незначним ступенем ризику, на яких не здійснюється підготовка, обробка чи переробка харчових продуктів, небезпечні фактори можуть контролюватися за допомогою програм-передумов;
3. Можливість використання типових планів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, що містяться у відповідних методичних настановах та включають інформацію про небезпечні фактори, програми-передумови, процедури в критичних контрольних точках та процедури ведення записів. При цьому використання типового плану системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках допускається виключно у разі, якщо потужність відповідає опису, що міститься у відповідній методичній настанові;
4. У разі застосування процедур візуального моніторингу ведення записів лише у випадках, якщо виявлена невідповідність установленим вимогам. Такі записи повинні включати, зокрема, опис корекцій та коригувальних дій. Слід зауважити, що під час проведення заходів державного контролю оператор ринку повинен надати інспектору докази відповідності їхньої діяльності спрощеним вимогам.

Нещодавно ви відвідали одну з найбільших у світі міжнародних виставок у сфері харчових продуктів та напоїв Gulfood. Від України там були представлені також крафтові продукти. З чого варто починати крафтовому виробнику, який у перспективі планує вихід на експорт, з огляду на вимоги безпечності?

Сергій Ткачук: Насамперед слід забезпечити виконання вимог національного законодавства – провести державну реєстрацію потужності, впровадити НАССР. Слід звернути увагу, що, незважаючи на загальні принципи контролю з боку компетентних органів країн-торговельних партнерів, все ж залишаються певні специфічні вимоги до окремих видів харчових продуктів, тому під час вибору стратегічного напрямку для експорту слід звернути увагу саме на них. Маю на увазі окремі параметри якості та безпечності харчового продукту. Певним чином вони можуть різнитися в інших країнах, і харчовий продукт, вироблений для внутрішнього ринку, може не відповідати вимогам, наприклад, Китаю.

І наостанок запитання від споживачів. Як убезпечити себе під час вибору крафтових харчових продуктів? На що варто звертати увагу і куди звертатися у разі критичних ситуацій?

Сергій Ткачук:  Сьогодні крафтовий ринок України розвивається активно, але його безпечність прямо залежить від вибору споживача. Безпечний крафтовий продукт — це той, що:

• має легального виробника з номером потужності;
• продається з дотриманням гігієни та температурних вимог (перевіряйте дату, умови зберігання); 
• прозорий у інформації про походження та склад.

Купуючи, ОБОВ’ЯЗКОВО зберігайте чеки та/або фото паковання. Не вважайте, що «крафтове» гарантує якість саме по собі. Особливо це стосується стихійних ярмарків.

Держпродспоживслужба наразі працює над тим, щоб забезпечити виїзною лабораторією ярмарки у Києві для контролю продукції, яка там представлена. У разі виникнення критичних ситуацій споживач завжди може звернутися до Держпродспоживслужби чи її територіальних органів як у письмовому вигляді, так і за телефоном гарячої лінії.

Дякую за розмову.

Розмова записана у межах освітньо-грантового проєкту для крафтових виробників CraftUP Ukraine, організатором якого є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Уряду Королівства Нідерландів. Зараз триває перший етап проєкту — проведення дослідження крафтового ринку України з метою оцінки ключових проблем та потреб малих виробників, бар’єрів їх легалізації, доступу до ринків і фінансування. За результатами дослідження буде підготовлено та презентовано аналітичний звіт. Партнер — консалтингова компанія Pro-Consulting. 

Після оприлюднення результатів дослідження проєкт перейде до наступного етапу — реалізації освітньої програми та менторської підтримки (березень – липень 2026 року). Після цього відбудеться презентація бізнес-ідей найактивнішими учасниками перед Експертною радою. 

За результатами відбору найперспективніші проєкти отримають фінансування для масштабування виробництва, впровадження сертифікації або виходу на нові ринки. Загальний бюджет підтримки становить 20 тис. євро.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua