CraftUP Ukraine

Найбільші бар’єри для малого виробника дистилятів — це відносно висока вартість входу, складність дозвільних процедур, регуляторна модель, яка історично створювалася для великих спиртових підприємств, та непередбачуваність змін у податковому полі.

19 березня в Києві онлайн-видання AgroPortal.ua спільно з компанією Pro-Consulting та за підтримки Уряду Королівства Нідерландів презентували дослідження ринку крафтових виробників харчових продуктів.

В Україні активно розвивається крафтове виробництво, яке стає важливим елементом економіки сільських територій. Водночас сектор залишається вразливим і потребує системної підтримки.

Україна має власні історичні національні напої. Але на відміну від Америки, Франції, Італії чи країн Східної Європи вони досі не захищені як географічні зазначення. Наразі ведеться робота зі створення Національного реєстру алкогольних напоїв.

У Львівській області створили онлайн-каталог аграрних експертів «Сільськогосподарські дорадники Львівщини», який допоможе фермерам отримувати професійні консультації.

Крафтове виробництво починає впливати на економіку тоді, коли переходить від формату додаткового заробітку до стабільного легального бізнесу, а також коли виробники об’єднуються.

У 2026 році з обласного бюджету Львівщини на підтримку сільськогосподарських виробників спрямували 22 млн грн. Основний акцент — розвиток тваринництва.

Розвиток крафтового виробництва значною мірою залежить від підтримки місцевих громад. Саме на цьому рівні формується середовище, де малий виробник може перетворити свою ідею на стабільний бізнес.

Крафтова дистиляція — це не просто алкоголь, а інструмент глибокої переробки української аграрної продукції. Замість того, щоб експортувати мед, зерно чи фрукти як сировину, дистилери можуть створювати продукт, що має у 5–10 разів більшу додану вартість.

У Львівській області офіційно працює 100 крафтових виробників.

В Україні вже працює кілька десятків легальних крафтових дистилерів — це понад 30 винокурень. І хоча у виробників досі виникають певні складнощі, за останні місяці галузь почала формуватися більш системно.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів наразі працює над тим, щоб забезпечити виїзною лабораторією ярмарки у Києві для контролю продукції, яка там представлена.

В умовах війни стимулювати галузь крафтового виноробства до розвитку складно. Варто зробити акцент більше на державну підтримку, на розширення споживання вітчизняної виноробної продукції.

Крафтовий сектор Львівщини поступово стає повноцінною частиною регіональної економіки. Область вибудувала модель підтримки, що поєднує фінансові інструменти, кооперацію, розвиток громад і просування локальних брендів.

У 2023 році почалася тенденція до приросту крафтових виноробних підприємств, а у 2024 році спостерігався певний бум зареєстрованих виноробів. Цікаво, що найбільше крафтових виробників вина з’являється не в традиційних виноробних регіонах.

Усі виробники ремісничих продуктів підлягають лише державній реєстрації.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у 2026 році планує спростити процедуру реєстрації суб’єктів господарської діяльності через сервіс єFood. Робота над відповідною постановою вже ведеться.

Електронний реєстр, за яким буде прослідковуватися шлях винограду від виноградника до пляшки, мав запрацювати з 1 січня 2026 року, але поки що це питання на паузі. Однак крафтові виробники мають бути готовими.

Експорт крафтового вина з України розвивається, але винороби поступаються у ціновій конкуренції традиційним виноробним країнам.