*текст подається мовою оригіналу
На території Колочавської загальноосвітньої школи №2, нещодавно з'явилося незвичне поселення з дерев'яних будиночків: з млином, школою, церквою, основними жителями якого стали бджолині сім'ї. Атракційна пасіка демонструє історію розвитку бджільництва від вулика-дуплянки до «розумного» вулика, оснащеного різними сенсорними датчиками.
Для відвідувачів тут побудували дерев'яну бесідку, проклали кам'яні доріжки, закупили спеціальні захисні костюми. Відтепер тут усі охочі зможуть ближче ознайомитися з історією бджільництва в Карпатах, зокрема на території нацпарку «Синевир».
Пасічники сподіваються, що це допоможе зберегти чистоплідність карпатської бджоли, популяризувати карпатські продукти бджільництва серед туристів, зацікавити молодь тощо.

Територія нацпарку — одна з екологічно найчистіших в Україні, а особливі географічні та кліматичні умови гірського краю і величезне різноманіття медоносних рослин дали змогу зберегти тут донині автохтонний медоносний вид бджоли — карпатський. За міжнародною класифікацією, він належить до Apis mellifera carnica var. ukrainiсa carpatica. Селекціонери вже створили низку ліній та типів цього виду, зокрема типи колочавський, вучківський, синевир, говерла і рахівський.
Регіон нацпарку «Синевир» з усіх боків оточений горами, що добре для збереження чистопородності, якби «пасічники-кочівники» не привозили на територію регіону інші породи бджіл. Це призводить до великого «засмічення» генофонду місцевих пасік та розповсюдження небезпечних бджолиних хвороб.
Щоб завадити цьому, місцеві пасічники об'єдналися і виграли проєкт «Карпатська бджола — спільні заходи із збереження унікальної природної спадщини в українсько-польському прикордонні». Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах Програми транскордонного співробітництва «Польща — Білорусь — Україна» у 2014-2020 рр. Виконує проєкт Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати — Україна», громадська організація об'єднання пасічників «Карпатська екопасіка», Колочавська сільська рада, Асоціація для розвитку та промоції Підкарпаття «Pro Carpathia».

Діяльність за проєктом здійснюється в Косівському районі (Івано-Франківська область) — природному середовищі для виникнення та поширення гуцульського типу карпатської породи бджіл; Міжгірському районі (Закарпатська область), де поширений інший тип карпатської бджоли — Колочавська бджола; Підкарпатському регіоні (Польща), який також має багато пасік і відомий унікальним медом з хвойних дерев.
«Проєкт спрямований на створення цілісних підходів до збереження аборигенної карпатської бджоли разом з промоцією традицій бджільництва в Карпатах. У межах проєкту вже повністю готова постійно діюча виставка «Карпатська пасіка в історичному розрізі — від дуплянки до «розумного» вулика» в Колочаві, пасічники здійснили моніторингову експедицію в межах нацпарку «Синевир» з метою вивчення породної композиції високогірних карпатських пасік, облаштовуються туристичні маршрути, готові промоційні публікації для залучення відвідувачів тощо… А от фестиваль меду у Колочаві довелося перенести на наступний рік, через епідемію коронавірусу», — розповів адміністративно-фінансовий менеджер проєкту Василь Худинець.
AgroPortal.ua по материалам Uzhgorod.net.ua

BEDNAR показала технику для основных полевых операций

CraftUP Украина. Финалисты защитили бизнес-проекты и получили гранты

На Житомирщине из-за засухи обмелела река, которую используют для орошения полей

Артур Опаленик из Закарпатья около семи лет назад решил заняться производством кваса. На сегодняшний день его Bubble Art выпускает квас, мохито и лимонады, а сезонные объемы составляют около 100 тонн.

Днепропетровский бренд «Медуница» в этом сезоне получил около 100 кг кориандрового меда. Это направление хозяйство начало развивать лишь в прошлом году, однако необычный продукт уже пользуется спросом среди потребителей.

Пять лет назад энергетики Ирина и Александр Карабуты даже не думали, что пчеловодство станет их делом. Начав с 10 ульев на дачном участке, сегодня они имеют пасеку вблизи Кривого Рога более сотни пчелосемей и перерабатывают весь выкачанный мед.

Крафтовое производство «Сады Лонго Май», расположенное на Закарпатье, занимается переработкой яблок в сок, сидр и уксус. Плоды закупают у местных жителей, а к сбору привлекают друзей и знакомых.

Крафтовое производство «Сады Лонго Май», расположенное на Закарпатье, изготовило около 5 тыс. бутылок сидра.

Осенью на Закарпатье много яблок. Иногда — слишком. Они падают в траву и лежат под старыми деревьями. Обычно до 2000-м годов эти яблоки можно было сдать и получить достаточно неплохие деньги. Однако 15-20 лет назад люди не знали, что делать со своим урожаем. Старые сады начали приходить в упадок, местные жители не видели смысла в уходе за деревьями, ведь они перестали приносить доходы. Вложенный труд не оправдывался материально и эмоционально.

Пчеловоды отмечают неплохой урожай меда в этом году.

Одна из самых крупных торговых сетей Испании Carrefour начала продавать украинские продукты питания.

Луганщина, по словам совладельца пасечного хозяйства «Клевер» Алексея Конюши, была одним из ведущих регионов в области пчеловодства в Украине. Это область с благоприятными природными условия для медосбора благодаря большому количеству медоносов.

Целое лето Вадим Жигун прожил в сельской хате на Полтавщине и занимался познанием травничества. Утром шел в поле и собирал травы, в обед развешивал их под крышей или на чердаке, а вечером — экспериментировал со сборами и читал книги о лекарственных травах.