*Текст подається мовою оригіналу
«Випічка хліба — моя пристрасть. Вчився на інженера-технолога харчової промисловості. Але все життя працював у торгівлі. Та допоміг локдаун. Коли всі сиділи вдома, захотілося пекти хліб, — розповідає Андрій Феофілов свою хлібопекарську історію. — Спершу пік простий хліб — не багет і не чіабату. Випікав у домашній духовці, винятково для себе. Потім увійшов у смак, процес почав захоплювати».
Спочатку з'явилися 10, далі — 20 клієнтів у Черкасах. Вікторія завела сторінку у Фейсбук та Інстаграмі. Пішли читачі, а потім і покупці.

«Наважитися пекти хліб було важко, — каже Вікторія. — Бо хліба в нас повно, конкуренція шалена. Це як у Тулу їхати зі своїм самоваром. Але ми вирішили спробувати».
Феофілови випікають оригінальний хліб на материнській заквасці. Це коли у складі — лише вода і борошно, в яких згодом природнім способом утворюються бактерії.
Андрій каже, що випікання хліба — це не естетичний процес чи якийсь плід натхнення. Це більше математика, довгий процес підрахунків, ферментизації, піднімання тіста. Але, на відміну від хлібопекарських дріжджів, в процесі повільно розкривається все цінне, що є в хлібові.

«Спочатку Андрій працював сам. Але потім я зрозуміла, що потрібна моя допомога, — розповідає Вікторія. — Хліб печемо тричі на тиждень. Андрій у роботі весь час — до 15 годин на добу. Якби щодня, просто не впоралися б». Ще й розвозить хліб сам у Черкаси — за 10-15 кілометрів. Буває, і в 11 вечора везе».
Спочатку подружжя мріяло про все вітчизняне — воду, борошно. З водою пощастило — після аналізу води з місцевоїсвердловини виявилося, що вода якісна. Гірше було з борошном. «В Україні просто немає якісного хлібопекарського борошна. Для чіабати купуємо італійське фірми «Паста Белла». Кажуть, коли його завозять, то прикордонники дивуються. Мовляв, а ви впевнені, що Україні треба ваше борошно?. Виявилось, в Україні вирощують замало сортів пшениці. І більшість її — фуражна», — каже жінка.

Зараз пекарня вийшла на рівень самоокупності — 50 хлібин на день. Вікторія мріє, коли обсяги виробництва сягнуть хоча би 200 проданих хлібів щодня.
«Задумуємося про свою пекарню. Сподіваюся, восени реалізуємо цей задум. Туди візьмемо на роботу ще одного пекаря й кондитера. Бо перетворити хату на пекарню — важко. Хоча запах приємний», — жартує підприємиця.
Хлібина в пекарні Феофілових на 500 грамів коштує 45-50 гривень, 300-грамовий багет — 35 гривень. 200-грамова чіабата — 30 (з доставкою).

Зараз подружжя постачає ще хліб у дві родини. Вони на сторінці у Фейсбук описують смак і свої відчуття. Порівнюють із магазинним хлібом, який їли раніше.
«Зараз люди дбають про своє здоров«я. В нашій буханці менше глютену, бо вона на природній заквасці. Наші булочки і наш хліб можна їсти тим, хто сидить на дієті. Від нього не потовстішаєш, — розмірковує Вікторія. — Є й у Черкасах зразок — пекарня, де люди реально роблять смачні речі. Мріємо повторити їхній успіх».
AgroPortal.ua за матеріалами Ukrinform.ua

На Kyiv Food and Wine Festival сыровары продали 1,5 тонны сыра

В США возрождают старые сорта яблок на фоне доминирования нескольких популярных разновидностей

В Винницкой области выращивают декоративные тыквы для хэллоуинского декора

«Хлеб. Украина. Альманах» раскрывает украинский хлеб с разных сторон и побуждает продолжать исследовать его место в истории страны и нации: искать старые фильмы, открывать для себя региональную выпечку, историю мельниц, ремесленные технологии и современное хлебопечение.

После нескольких лет работы в Украине вышел «Хлеб. Украина. Альманах» — уникальный двуязычный информационно-исторический артбук об украинском хлебе, его прошлом, настоящем и будущем. В издании хлеб предстает как неотъемлемая часть повседневной жизни украинцев, элемент культуры и традиций, продукт крупной индустрии, объект художественного осмысления и свидетель исторических событий.

За последние два месяца три крупных украинских мукомольных завода подверглись нападениям со стороны российских войск.

Производство сети пекарен «Тітка Клара» пострадало в результате российской массированной атаки на Киев.

В Черкасской области продолжается подготовка к передаче Худяковской оросительной системы в собственность организации водопользователей «Худяковская мелиоративная оросительная система».

В Черкасской области продолжается уборка крупяных и поздних технических культур. Урожайность подсолнечника и сои сейчас выше, чем на аналогичную дату прошлого года.

Семья Нагорных, переселенцев из Киева, обустроила жерновую мельницу (с каменными жерновами) на Житомирщине в селе Заболоть Радомышльской общины и занимается производством муки. Недалеко от села работает небольшая пекарня, которая изготавливает хлеб и различные хлебобулочные изделия для местных киосков и магазинов, где есть потребность в муке.

В Украине представили «Хлеб. Украина. Альманах» — двуязычное коллекционное издание, посвященное украинскому хлебу как части культуры, истории и современной жизни.

Одна из самых крупных торговых сетей Испании Carrefour начала продавать украинские продукты питания.

Луганщина, по словам совладельца пасечного хозяйства «Клевер» Алексея Конюши, была одним из ведущих регионов в области пчеловодства в Украине. Это область с благоприятными природными условия для медосбора благодаря большому количеству медоносов.