Досвідом і працею LNZ. Протруювання насіння озимих зернових культур

Протруєння посівного матеріалу — це запорука отримання здорових дружних сходів, збереження рівномірного розташування рослин, високої урожайності та якості урожаю.

Такий захід має надзвичайно високу економічну та екологічну ефективність. При відносно невеликих фінансових затратах можна контролювати розвиток шкодочинних організмів. В іншому випадку під час осінньої вегетації потрібно буде значно збільшити витрати, а інколи неможливо провести заходи захисту у зв'язку із погодними умовами або біологією хвороби (сажки). Вплив на навколишнє середовище засобів захисту рослин при протруюванні мінімальний, що виражено у кількості діючої речовини на одиницю площі порівняно з обприскуванням.

За оптимальних погодних умов хімічні протруйники забезпечують захист молодих рослин, які є найбільш вразливими, впродовж 20-40 днів після сівби, після чого їхня ефективність зменшується і дія поступово припиняється.

Патогенна мікрофлора налічує десятки видів збудників хвороб, серед яких найнебезпечнішими є тверда і летюча сажки, снігова пліснява, гельмінтоспоріозна і фузаріозна кореневі гнилі, плямистості та інші. Вони не можуть контролюватись лише обробками по листку (під час вегетації), оскільки насіння вже є інфікованим (рис. 1). Ефективним заходом захисту від цих хвороб буде якісне протруювання.

Протруювання насіння забезпечує знезараження від патогенів і захищає сходи від ураження хворобами, які знаходяться в насінні, на його поверхні, у ґрунті та на рослинних рештках (рис. 2). Використовуючи комбінації різних діючих речовин, можна досягти широкого спектру дії.

Поєднання фунгіцидних та інсектицидних протруювачів забезпечує можливість захистити сходи не тільки від збудників хвороб, а й від комплексу шкідників: личинок коваликів (дротяників), хлібної жужелиці, совок, злакових мух та інших (рис. 3). Особливого значення тут набуває захист від ґрунтових шкідників, оскільки вони викликають зрідження посіву та завдають значної шкоди сходам.

У своєму портфоліо бренд  DEFENDA має 6 протруйників, зареєстрованих для захисту озимих зернових: чотири з них фунгіцидні та два інсектицидні, які забезпечують ефективний комплексний захист сходів озимих зернових культур. Проте із практичного досвіду можна використовувати й інші продукти, наприклад Арес (350 г/л, металаксил-М) та Бомбардир (700 г/кг, імідаклоприд).

Протруйники від DEFENDA

Протруйники слід підбирати залежно від фітосанітарного стану поля та насіння, але не більше рекомендованої норми, оскільки це може негативно вплинути на польову схожість насіння.

Підбір та комбінування протруйників необхідно проводити, враховуючи спектр хвороб та зону використання. Так, у зонах достатнього зволоження ефективним буде використання суміші Бастіон (1,0 л/т) або Хлорис (1,5-2,0 л/т) з інсектицидним протруйником Латина (0,5-1,0 л/т), який ефективно працює відразу після попадання в ґрунт, або Метакса (0,4-0,7 л/т), що має тривалішу, проте повільнішу інсектицидну дію на початкових етапах, а перехід тіаметоксама в клотіанідин забезпечує пролонгований захист. При поєднанні Бастіона або Хлориса з Бомбардиром (0,3-0,5 л/т) забезпечується високий інсектицидний захист від шкідників вегетативних органів.

У зонах недостатнього і нестійкого зволоження краще використовувати бакові суміші Бастіона (1,0 л/т) або Хлориса (1,5-2,0 л/т) з Латиною (0,5-1,0 л/т) або Бомбардиром (0,3-0,5 л/т).

При використанні Фуксії (флудіоксоніл, 25 г/л) 1,5-2,0 л/т для забезпечення системної дії та розширення спектру краще використовувати в бакових сумішах з Абсолют (карбендазим, 500 г/л) 1,5-2,0 л/т або Арес (металаксил-М, 350 г/л) 0,3-0,5 л/т.

Крім вибору протруйника, не менш важливим фактором є якість протруювання, яка характеризується наступними показниками:

• Ступінь протруювання. Посівний матеріал повинен мати певну кількість протруйника, норма повинна бути чітко витримана.
• Рівномірний розподіл протруйника на посівному матеріалі. Він повинен бути таким, щоб кожне зерно отримало однакову його кількість, при цьому його розподіл по поверхні має бути рівномірним.
• Високий рівень прилипання. Вся доза нанесеної діючої речовини повинна залишатись на зерні після механічного впливу: затарювання, транспортування і сівба.
• Текучість посівного матеріалу. Після проведення протруювання посівний матеріал повинен зберегти текучість (сипучість).

На якість протруєння впливають: посівний матеріал, протруйник і його препаративна форма, протруювальна техніка.

Посівний матеріал — це основа якісного протруювання. Він повинен мати гарантовано високі енергію проростання та схожість, бути чистим, без пилу та битого зерна, мати відповідну вологість. При протруюванні зерна з вологістю більшою за 16% знижується його польова схожість. Наявний у посівному матеріалі пил чи смітна домішка адсорбує на собі частину протруйника, відповідно зменшується його доза на насінні. Також при низькій, менше 35 г, масі 1000 зерен різко знижується якість протруювання та сипучість насіння.

Препаративна форма також має вплив на якість протруювання. Кожна форма володіє специфічними властивостями, які слід враховувати при проведенні протруювання. Сухі порошки (DS) — прості у використанні, можна використовувати навіть у мороз, але мають дуже низьку здатність прилипати до насіння (втрати до 30%). Порошки, що змочуються (WS) — для рівномірного нанесення потребують більшої кількості води, що може призвести до перезволоження насіння. Концентрати суспензії (LS) — розчини на основі органічних розчинників, мають низьку норму використання, добре прилипають, але погано розподіляються по зерні через високу густину, сприяють корозії металу (сівалки, протруювальні машини). Водорозчинні суспензії (FS) — можливість точного дозування, дуже добре і рівномірно прилипають.

Отже, основа захисту майбутнього урожаю від шкодочинних об'єктів на ранніх етапах розвитку знаходиться у декількох площинах:

• правильність підбору протруйника, враховуючи аналіз посівного матеріалу на зараження хворобами;
• наявність ґрунтових шкідників та ймовірність появи шкідників по вегетації;
• урахування зони вирощування;
• забезпечення якісного протруєння посівного матеріалу.

Олександр Хмелюк, менеджер з розвитку агротехнологій, канд. с.-г. наук