Виробники, що обробляють 30-40 га, та навіть і 80-100 га, не мають доступу до механізму бронювання. Це велика проблема, адже таких аграрних господарств в Україні щонайменше 30-40%, і саме вони забезпечують економіку села. Підприємства з тисячами гектарів практично не займаються селом. Малі ж фермери мають надважливе значення для сільської місцевості, оскільки сам власник і члени його сім'ї працюють у полі, сплачують податки на місці, вкладають кошти в купівлю техніки, освіту своїх дітей, розвиток свого села. Але зараз для таких малих виробників системи бронювання не існує.
Непосильний тягар бронювання. Аграрії через мінімалку в 20 тис. грн відмовлятимуться від землі
13 січня 2025, 05:49 21915
З 1 грудня 2024 року в дію вступила постанова №1332, яка встановлює нові правила бронювання. Зокрема, запроваджується можливість бронювання працівників, які отримують заробітну плату від 20 тис. грн. AgroPortal.ua дізнавався, чи вдається фермерам забезпечити бронь.
Голова ФГ «Моя земля 2015» Григорій Шамрицький вважає, що ця ініціатива правильна, але має бути диференційований підхід до аграріїв із різним земельним банком.
Григорій Шамрицький, голова ФГ «Моя земля 2015»
ФГ «Моя земля 2015» зареєстроване і веде діяльність у Лохвиці Полтавської області, обробляє 400 га землі, сплачує податки до місцевого бюджету і надає 10 робочих місць для місцевих мешканців. «Кошти я вкладаю теж тут, у складські приміщення, техніку», — додає Григорій Шамрицький.
Проте бронювання за рівнем заробітної плати для господарства недоступне. В обробітку 400 га землі, рівень виплат коливається залежно від сезону.
«Взимку зарплата на рівні мінімальної, але її отримують усі робітники. Ми намагаємося балансувати, щоб працівники були зайняті цілий рік, але середнього рівня в 20 тис. грн ми не маємо, а меншим господарствам ще важче», — пояснює аграрій.
Бронювання за мобілізаційним завданням
Втім, для невеликих сільгоспвиробників зараз доступна також система бронювання за мобілізаційним завданням. На думку голови ФГ «Моя земля 2015», це найпростіша форма бронювання, для якого потрібно укласти мобілізаційне завдання з державою, підписавшись на постачання певного обсягу продукції у разі необхідності. На підставі цього мобілізаційного завдання можна забронювати своїх працівників, але не більше ніж 50%.
Григорій Шамрицький, голова ФГ «Моя земля 2015»
Процедура проста, існувала з самого початку війни, ми за нею бронювалися. Щоправда, наприкінці минулого року цю процедуру ліквідували, але зараз знову повернули, тож нині ми намагаємося йти по ній. Голова Миргородської РВА збирав саме невеликі господарства, і ми зараз оформлюємо мобілізаційні завдання і сподіваємося, що нам вдасться забронювати необхідну кількість працівників. Адже ситуація вже вкрай критична. Малі господарства з 20-50 га вже почали здавати землю в суборенду через брак працівників. Якщо ситуація не покращиться, відмовлятися від землі будуть і більші господарства.
Адже якою сучасною не була б техніка, жінки працювати на ній не можуть.
«Хай навіть це трактори з автопілотами, техніка нова, але все одно дістати монтировку і почистити диски, замінити гайки, перебортувати колесо, замінити мастило — це жінкам не під силу, тут можуть працювати лише чоловіки. А, наприклад, в органах влади, навпаки, можуть працювати суто жінки. Це допомогло б отримати баланс. У нас же заброньовані десятки тисяч корупціонерів, а забронювати десять тисяч трактористів — проблема», — наголошує Григорій Шамрицький.
На його думку, якщо фермерське господарство до 100 га складається з однієї особи — голови, то бронювання має бути автоматичним.
Навіть без мобілізації людей не вистачає
Найбільша проблема аграріїв — відсутність людей загалом. За словами керівника ФГ «Лан» Миколи Кривича, який обробляє 100 га на Полтавщині, бронювання потрібне, але людей немає.
Микола Кривич, керівник ФГ «Лан»
У нашому господарстві ми платимо працівникам більше 20 тис. грн, але вже два роки я працюю сам. Чекаю, коли сусідні господарства проведуть свої роботи, коли звільняться їхні працівники, щоб запросити до роботи на свої поля. В цьому і проблема, оскільки строки проведення робіт минають.
Юридичні компанії пропонують аграріям послуги з бронювання. Це коштує 80 тис. грн на одну особу на пів року і ще 40 тис. грн у разі продовження на наступні три місяці. «Але людей немає. І не лише трактористів. Немає слюсарів, водіїв, нікого. До того ж часто-густо мобілізують і заброньованих осіб», — зауважує аграрій.
Господарство «Родюче» на Кіровоградщині не бронює працівників, оскільки винаймає їх за тимчасовими договорами на період сезонних робіт.
«Наша робота сезонна, вирощуємо кавуни та овочі у відкритому ґрунті. У нас не агрохолдинг, усього 46 га, але в сезон зарплати можуть досягати і 20 тис. грн», — розповів власник ФГ «Родюче» Геннадій Тактаров.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
