Протягом наступних 10 років глобальне виробництво продукції тваринництва, зокрема риби та морепродуктів, зросте на 14%. Очікується, що споживання продуктів тваринного походження у світі зросте на 6% у розрахунку на душу населення.
Такі дані містяться в новому прогнозному звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), пише Pigua.info.
Зазначається, що основним драйвером зростання споживання стане збільшення добробуту населення у країнах, що розвиваються. Найвищим попит на м’ясо, рибу та молочну продукцію залишиться у країнах із високим рівнем доходів. Водночас у найбідніших регіонах світу споживання залишатиметься низьким.
Загалом прогнозується, що споживання продуктів тваринного походження зросте на 13%, причому основне зростання відбудеться у країнах із середнім рівнем доходу, де швидко зростає як чисельність населення, так і купівельна спроможність.
Ще однією яскравою тенденцією є зростання міжнародної торгівлі продуктами харчування. За оцінками аналітиків, через 10 років 22% усіх споживаних калорій у світі будуть імпортовані. Виробництво дедалі більше зосереджується далеко від місця споживання.
Зростання обсягів виробництва буде досягнуто, зокрема, завдяки підвищенню продуктивності на одну тварину та з гектара сільгоспугідь. Новітні технології, інвестиції, інтенсивніше використання добрив і кормових добавок відіграватимуть ключову роль, особливо у країнах із середнім рівнем розвитку. Водночас у регіонах Африки та Південної Азії прогнозується розширення площ сільгоспугідь через обмежений доступ до сучасних технологій.
Очікується, що викиди парникових газів від первинного сільського господарства зростуть на 6% — менше, ніж прогнозоване зростання виробництва. Це свідчить про зниження викидів на одиницю продукції. За оцінками експертів, застосування доступних низьковуглецевих технологій може забезпечити одночасне зростання продуктивності на 15% і скорочення викидів на 7%.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Українські аграрії зіткнулися зі стрімким падінням закупівельних цін на соняшник і, попри очікуване скорочення врожаю, передумов для швидкого їх відновлення поки немає.

В Україні аграрії розглядають можливість скорочення площ під кукурудзою наступного сезону через високу вартість досушування зерна та низьку рентабельність вирощування.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні − вересні 2026 року збільшився на 0,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – серпні показник зріс на 5,9%).

Суттєве зростання постачань до України сирів із Європи на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію на внутрішньому ринку.

Міжнародна рада із зерна (IGC) прогнозує, що світове виробництво зернових культур у 2026/27 МР може скоротитися до 2,42 млрд т, що на 69 млн т, або 2,7%, поступається рекордному результату попереднього сезону.

Посівна кампанія ярих культур 2026 року в Україні добігає кінця. Вона видалася тривалою, виснажливою та супроводжувалася хвилями похолодань і рясних, подекуди екстремальних дощів. На перший погляд ситуація для кукурудзи, соняшнику та сої виглядає ідеально: запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту по багатьох регіонах (зокрема на Київщині) перевищують 170 мм. Такого профіциту українські поля не бачили вже кілька сезонів. Синоптики прогнозують продовження дощового тренду та помірні температури (до +25°C) на період приблизно 10 днів.

Обстеження сільськогосподарської діяльності населення в сільській місцевості (вибіркове опитування) розпочалося в Україні з 18 травня 2026 року.