Про це з посиланням на дані, які були озвучені на нараді керівників бджільницьких асоціацій та Державної служби із захисту прав споживачів, розповів директор Інституту тваринництва НААН Євген Руденко.
При цьому, зазначає фахівець, від неправильного формування бджолосімей в зиму, неякісного корму, порушення правил годівлі бджіл восени, неправильних дій щодо лікування варроозу бджіл взимку і навесні показники загибелі доходять до 10-15%. Інколи — до 30%.
«Ніхто не проводить дослідження на встановлення справжніх причин загибелі бджіл узимку, але за сукупністю явних ознак тих чи інших порушень утримання бджіл або заразних хвороб, причини загибелі бджіл не пов'язують із токсикозом від отруєння пестицидами», — говорить Руденко в інтерв'ю Agroexpert.
Він погоджується, що проблема токсикозів дійсно існує, іноді вона носить масштабний характер, але явно не є основною.
На його погляд, в основі цієї проблеми лежить відсутність розуміння і діалогу між двома сільгоспвиробниками.
В системі «бджоляр — фермер» бджоляр повинен чітко дотримуватися послідовності та правильності виконання технологій утримання бджіл, виробництва продукції, переробки та зберігання. Фермер або інший сільгоспвиробник продукції рослинництва повинен дотримуватися правил Належної сільськогосподарської практики (Good Agricultural Practice), які гарантують охорону навколишнього середовища і бджіл зокрема.
«Там, де обидві сторони досягли взаємного розуміння проблеми, отруєння бджіл немає або воно зведене до мінімуму», — каже Руденко.
Загалом до топ-10 основних факторів загибелі бджіл він відносить поширення паразитів, хвороб і природних ворогів бджіл, застосування пестицидів у сільському господарстві, зменшення природної кормової бази бджіл і несприятливий вплив змін клімату.
«Однією з основних проблем у бджільництві залишається варрооз. Це пов'язано як із безпосереднім негативним впливом кліща на життєдіяльність бджіл, який призводить до загибелі, так і з непрямим ефектом, коли кліщ знижує імунітет і загальну резистентність бджіл, що призводить до виникнення і розвитку заразних хвороб (вірусні, гнильці, мікози, ноземоз тощо)», — розповідає директор Інституту тваринництва. У свою чергу, додає він, ці хвороби викликають загибель бджіл.
Руденко акцентує, що для успішного розвитку бджолярства в Україні пасічникам потрібно підвищувати рівень своїх знань. І що важливо — відрізняти науково обґрунтовані рекомендації від «порад бувалих бджолярів», які ні до чого хорошого не призводять. А також організовуватися у дієві бджолярські союзи.
«Бджолярам і виробникам продукції рослинництва потрібно зробити крок назустріч один одному. Саме діалог і взаєморозуміння зроблять бізнес обох сторін успішним», — підсумував директор Інституту тваринництва НААН.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

У селі Богданівка Суботцівської громади на Кіровоградщині зафіксували масову загибель бджіл. За словами пасічників, після обробки горохового поля інсектицидом постраждали близько 800 бджолосімей, а також загинула корова.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.

У період цвітіння ріпаку на посівах, як правило, перевищення норм шкідників дуже велика. Тому важливо підібрати продукти захисту, щоб вони були не шкодочинними для бджіл та корисних ентомофагів.

Попри сприятливу зиму для бджіл, холодна весна може залишити Запорізьку область без раннього меду.

Минулий сезон для пасічників Запоріжжя виявився непростим — через погодні умови медозбори були значно слабшими, ніж зазвичай. Відповідно, ціна на мед через його дефіцит була доволі високою.

Перша леді США Меланія Трамп оголосила про розширення бджільницької програми Білого дому — на Південній галявині встановили новий повністю функціональний вулик, створений місцевим майстром у формі Білого дому.

Навіть в умовах війни галузь бджільництва продовжує розвиватися: з’являються нові пасіки, і що особливо важливо — у цей сегмент активно приходить молодь.