Єдину державну платформу сільськогосподарських знань та інновацій AKIS (Agricultural Knowledge and Innovation System) запущено в Україні.
Як повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, це цифровий інструмент, який має зробити доступ аграріїв до знань, практичних рішень, сучасних технологій і фахової підтримки простішим та швидшим.
«Платформа AKIS створена як єдина точка доступу до корисної для агровиробників інформації. Тут зібрані практичні рекомендації для щоденної роботи, навчальні матеріали, аналітика, а також можливості для консультацій і професійного обміну досвідом. Фактично йдеться про цифрового помічника для фермера, який допомагає знаходити потрібні рішення без зайвих пошуків і втрати часу», — уточнили у відомстві.
AKIS є одним із ключових елементів європейського підходу до розвитку аграрного сектору. Платформа об'єднує фермерів, науковців, дорадників, освітні установи, бізнес і державні інституції в єдину систему взаємодії. Це дає змогу скоротити шлях від нової розробки чи рекомендації до її практичного використання в полі, на фермі чи в переробці.
«Уже сьогодні платформа містить більш як 260 публікацій — аналітику, практичні поради та наукові напрацювання, які допоможуть аграріям працювати ефективніше і впевненіше», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик.
За його словами, завдяки AKIS вітчизняні виробники інтегрують передові знання та стандарти, водночас масштабуючи українські агротехнології на міжнародний рівень.
Окрема перевага AKIS — інтеграція з Державним аграрним реєстром (ДАР). Користувачам, які вже там зареєстровані, не потрібно проходити повторну реєстрацію: вони можуть одразу з особистого кабінету в ДАР заходити на платформу без жодних реєстрацій та користуватися її можливостями.
На платформі також створено форум для спілкування між агровиробниками, науковцями та представниками Мінекономіки. Це дозволяє не лише отримувати інформацію, а й ставити запитання, обговорювати практичні виклики та знаходити рішення у професійному середовищі, додали у міністерстві.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

У Решетилівському професійному аграрному ліцеї на Полтавщині школярі вже з 12 років можуть спробувати себе в ролі трактористів, водіїв і зварників за допомогою сучасних VR-тренажерів. Такий профорієнтаційний простір допомагає підліткам ближче познайомитися з робітничими професіями ще до вступу до закладу освіти.

Система «єЧерга» сьогодні, 17 липня, розпочала тестування нового механізму визначення пріоритетності для вантажних транспортних засобів, які перетинають державний кордон.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Український агробізнес довгий час розвивався завдяки кільком сильним перевагам: доступній землі, трудовому ресурсу та вигідному розташуванню на перетині міжнародних ринків збуту. Саме ці фактори багато років забезпечували динамічне зростання галузі.

Департамент агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА проводить анкетування підприємств агропромислового комплексу та харчової промисловості щодо потреби у кадрах.