Наявний обсяг ринку ентомофагів, яких використовують для знищення шкідливих комах, зробив нерентабельним їх вирощування в Україні.
Про це виданню Delo.ua розповів голова департаменту електронної комерції дніпровської компанії «Екокультура» Сергій Назімов.
Він зазначив, що основними покупцями корисних комах для закритого ґрунту традиційно є тепличні комбінати. До війни найбільшим споживачем ентомофагів були теплиці так званого «томатного регіону» навколо Енергодара, де розташована Запорізька АЕС. У цьому профіцитному з погляду енергозабезпечення регіоні працювало дуже багато фермерських овочевих теплиць, але російська окупація і зупинка електростанції фактично знищила тепличну галузь у регіоні.
Сергій Назімов підкреслив, що через війну попит на ентомофагів закритого ґрунту в Україні значно скоротився і підтримується коштом великих виробників овочів та фруктів: «Уманського тепличного комбінату», виробника соків «Галіція», господарств-виробників овочів для мережі АТБ та декількох інших великих гравців.
Крім стискання ринку, за його словами, вирощування ентомофагів в Україні стало невигідним через два об'єктивні фактори.
По-перше — маточне поголів'я комах вирощують лічені біолабораторії на планеті, такі як бельгійська Biobest або американська Bioprotection. Виростити комах з якісними параметрами та плодючістю є дорогим і технологічно складним завданням. Тому більшість біолабораторій, зокрема в Україні, не вирощують власне маточне поголів'я, а розмножують у себе партії елітних ентомофагів. На жаль, війна, зупинка авіасполучення та черги на кордонах зробили Україну невигідним місцем для репродукції хижих безхребетних.
По-друге — проблеми в енергосистемі та логістиці. Експорт комах європейському покупцю, що раніше практикували українські компанії, зараз є складним завданням: найпопулярніші види кліщів-ентомофагів перевозять з лабораторії в рефрижераторах за температури 12-16°С. Їх бажано доставити на тепличний комбінат і розсадити на рослини не довше ніж за кілька діб. З огляду на непередбачуваність енергопостачання української біолабораторії-розплідника і можливі затримки на кордоні, експорт стає занадто ризикованим.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Британські вчені вперше успішно відредагували геном мокреців роду Culicoides — кровосисних комах, які переносять віруси, що спричиняють захворювання у великої рогатої худоби.

Близько 40 юридичних і фізичних осіб сформували тепличний кластер у Хмельницькій області з метою переходу від хаотичного виробництва до системного ринку.

Робоча група з питань розвитку садівництва Міністерства економіки та довкілля одноголосно підтримала пропозицію профільних асоціацій про скасування обов’язкових норм щодо залучення сезонних працівників під час створення садів і теплиць за грантовими програмами.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Витрати на робочу силу в тепличних господарствах Іспанії різко зросли за останні роки.

Ключові обмеження тепличного сектору в Україні — зростання енергоємності виробництва, брак кадрів, збільшення логістичних витрат, імпорт із Туреччини.

«Контінентал Фармерз Груп» запускає проєкт «Комашина домівка», покликаний зберігати біорізноманіття і сприяти вихованню екологічної свідомості в дітей.

У селищі Дідилів Львівського району вперше зафіксували появу американського білого метелика — небезпечного шкідника, який живиться листям понад 300 видів дерев і кущів. Через масове ураження територія селища потрапила під карантин.

У Великій Британії стартувало пілотне дослідження, яке може суттєво змінити принципи вирощування фруктів у Європі. Проєкт із моніторингу запилення в реальному часі покаже, як інноваційні технології впливають на мікроклімат у тунелях, поведінку джмелів, а отже і на врожайність фруктів.

Результати найдовшого екологічного експерименту в світі щодо впливу хімічних і органічних добрив, який оснований на майже 150-річному аналізі, свідчать, що використання великих обсягів найпоширеніших мінеральних добрив на луках веде до суттєвого скорочення кількості запилювачів і квітучих рослин.