Асоціація виробників молока (АВМ) та Спілка молочних підприємств України (СМПУ) звернулись до Єврокомісії з наполегливим закликом продовжити автономні торговельні заходи (АТЗ) для молока та молочної продукції після 5 червня 2025 року.
Про йдеться у листі об'єдань, повідомляє пресслужба АВМ.
«Сьогодні, коли ситуація в Україні залишається вкрай складною, потреба в продовженні АТЗ є ще більш нагальною. Закликаємо ЄС вжити термінових заходів для продовження АТЗ після 5 червня 2025 року, забезпечивши захисні механізми, які враховуватимуть інтереси всіх сторін. Це рішення не лише підтримає українських виробників, але й підтвердить відданість ЄС економічному та політичному партнерству з Україною, зміцнюючи нашу спільну мету — інтеграцію України до європейського ринку», — зазначено в заяві.
Європейська молочна асоціація (EDA), вбачаючи необхідність довгострокового встановлення АТЗ із відповідними захисними механізмами для забезпечення сталої інтеграції українського молочного сектору до єдиного європейського ринку, висловила свою чітку позицію у заяві до Дня Європи 2025.
«Ми підтримуємо Україну і повторюємо наш заклик щодо довгострокового встановлення АТЗ для молока та молочних продуктів з певними захисними положеннями, а також виступаємо за довгострокову інтеграцію українського молочного ринку до єдиного європейського ринку.
Продовження дії АТЗ після 5 червня 2025 року є, окрім економічних міркувань, політичним імперативом. Аргументи, наведені ЄС на користь пролонгації у 2024 році, сьогодні є більш вагомими, ніж будь-коли. Існує нагальна потреба вжити заходів на рівні Європейського Союзу», — заявив генеральний секретар EDA Александр Антон.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Середньовиважена ціна трьох ґатунків молока-сировини станом на 9 вересня становила 15,10 грн/кг без ПДВ, що на 75 коп. більше відносно попереднього місяця.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Компанія МХП вивозить частину м'ясної продукції на зберігання до Європи.

Україна фактично перетворилася з нетто-експортера молочних продуктів на нетто-імпортера: сальдо зовнішньої торгівлі стало від’ємним.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Молдова та Казахстан залишаються двома найбільшими ринками збуту українських сирів: за підсумками січня—липня 2026 року на них припадало відповідно 34,8% та 25,8% українського експорту.

Україна в січні-липні 2026 року імпортувала 28,3 тис. тонн сирів, що на 24,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, тоді як експорт українських сирів зріс лише на 1,2% — до 8,2 тис. тонн.

Господарства усіх категорій у липні 2026 року в Україні виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 2,8 тис. т менше (-0,5%) відносно червня та на 99,7 тис. т менше (-15%) відносно липня 2025 року.

Представники уряду та виробники під час засідання міжвідомчої робочої наради Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку вибудували алгоритм захисту внутрішнього ринку молочної продукції від контрабанди.