Всі головні новини агроринку на
📲 Телеграм-каналі
Експорт соняшникового шроту з України в жовтні 2023/24 МР збільшився до 359 тис. т, що на 28% більше за показник у вересні, проте на 2% поступається показнику в жовтні 2022 року.
Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».
Збільшення у звітному місяці відбулося в основному за рахунок Китаю, куди було експортовано максимальний за останні 7 місяців обсяг даного продукту — 144 тис. т (приріст у 2,4 раза до вересня), чому сприяло збільшення відвантажень продукції з портів Одеси.
Однак за 2 місяці нового сезону експорт українського соняшникового шроту до Китаю скоротився на 47% до показника в аналогічний період 2022/23 МР.
Варто відзначити посилення конкуренції на китайському ринку між українським та російським шротом, але закупівля Китаєм російського соняшникового шроту поки що залишається нестабільною та не має чіткої тенденції до збільшення. Проте минулого місяця КНР суттєво розширив список російських постачальників аграрної продукції та шротів зокрема, що може вплинути на майбутні постачання.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Державні фітосанітарні інспектори головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області завершили обстеження посівів ячменю, що вирощується з метою подальшого експорту до Китайської Народної Республіки.

Україна у 2025/26 МР переробила 1,3 млн т ріпаку (42% від валового збору), що є рекордним показником для всіх років переробки даної сільськогосподарської сировини в країні.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Китай збільшив імпорт соняшникового шроту у 2025/26 МР удвічі внаслідок призупинення постачання канадського шроту з каноли. При цьому Україна та Казахстан збільшили частку в постачанні цієї продукції на китайський ринок, а росія — знизила.

Обсяг перевезення залізницею шротів і макухи за 12 днів травня склав 120,8 тис. т, що на 31% більше, ніж у квітні.

Україна у 2026/27 МР збільшить виробництво соняшнику та продуктів його переробки.

На ринку олійних культур зберігається дисбаланс: попит на продукти переробки, зокрема шроти, залишається стабільним, тоді як сегмент олій демонструє слабшу динаміку.

Обсяги експорту макухи та шроту залізничним транспортом у січні – березні 2026 року перевищили 800 тис. т.