Країни Близького Сходу, Північної Африки та Туреччина стають дедалі важливішими для українського агроекспорту, зокрема з урахуванням переорієнтації обсягів аграрної продукції, які раніше постачалися на ринок ЄС.
Про це розповіла голова комітету з європейської інтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Олександра Авраменко.
За її даними, у січні – квітні 2026 року частка Туреччини та країн Близького Сходу і Північної Африки перевищила 35% українського агроекспорту.
Авраменко наголосила, що значення цього регіону для України продовжує зростати на тлі змін у глобальній торгівлі та поступового скорочення постачань окремих видів продукції на ринок Європейського Союзу. Особливо важливими для українських експортерів залишаються Єгипет, який є одним із ключових покупців української агропродукції в регіоні, а також Алжир, що нарощує імпорт зернових культур. Водночас Йорданія залишається перспективним ринком для олії та фасованої продукції.
Туреччина при цьому відіграє не лише роль ринку збуту, а й стає ключовим транзитним і переробним хабом для постачань української продукції до регіону Перської затоки, особливо в умовах блокади Ормузької протоки. Через Туреччину українська продукція може надходити до країн регіону альтернативними маршрутами, що додатково посилює її стратегічне значення для українського експорту.
Також експертка зазначила, що головним конкурентом України залишається росія, яка контролює близько половини ринку пшениці Північної Африки та має перевагу завдяки дешевшим енергоносіям і власному виробництву добрив. Також Україна конкурує з Аргентиною, США та Бразилією, які мають стабільні логістичні маршрути та сильні позиції на глобальному аграрному ринку.
Олександра Авраменко вважає, що у нинішніх умовах ключовою перевагою стає не лише ціна продукції, а й здатність гарантувати стабільну логістику, довгострокові контракти та безперебійність постачань. Саме ці фактори дедалі більше визначатимуть розподіл часток на світовому аграрному ринку.
За оцінками УКАБ, за сприятливого сценарію та відсутності суттєвого падіння врожайності Україна може зберегти агроекспорт на рівні близько $25 млрд завдяки переорієнтації постачань із ЄС на ринки третіх країн. Водночас у разі поглиблення дефіциту ресурсів та зростання виробничих витрат існують ризики скорочення як обсягів виробництва, так і експорту української агропродовольчої продукції.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Глобальні аграрні ринки входять у сезон 2026/27 в умовах зміни торговельних потоків, посилення конкуренції за ключових покупців та зростання впливу геополітики і логістики на торгівлю. Як ці фактори змінять ринки у новому сезоні та де формуватимуться можливості для виробників, трейдерів і переробників — стане центральною темою AgroFoodSummit 2026, який відбудеться 24–25 вересня у Мерсіні (Туреччина).

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Компанія МХП вивозить частину м'ясної продукції на зберігання до Європи.

Протягом останніх тижнів ситуація га глобальному зерновому ринку різко загострилася. Через атаки на портову та судноплавну інфраструктуру покупці почали шукати заміну чорноморській пшениці. Відбуваються затримки й скасування вантажів, біржові ф'ючерси на пшеницю зростають.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.