Джерело фото: згенеровано ШІ
Низка провідних аграрних об’єднань України 24 липня 2025 року звернулися до Президента Володимира Зеленського із закликом не підписувати закон №13157, яким передбачено запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку.
Представники галузі просять застосувати право вето та повернути закон на повторний розгляд парламенту, повідомляє ГС «Всеукраїнська аграрна рада», яка звернулась до глави держави разом з ГС «Аграрний союз України», Асоціацією фермерів та приватних землевласників України, Українською зерновою асоціацією, Українською бобово-соєвою асоціацією та Насіннєвою асоціацією України.
«Від імені членів наших асоціацій висловлюємо категоричний протест проти ухвалення згаданих змін щодо запровадження вивізного мита на насіння сої та ріпаку», — йдеться у зверненні.
Аграрії нагадали, що Україна вже мала подібний досвід у 2017–2020 роках, коли скасування ПДВ при експорті цих культур призвело до різкого скорочення площ їх вирощування.
«Ці законодавчі зміни призвели до того, що площі під соєю скоротилися на 34% — з 1,99 млн га (2017 рік) до 1,32 млн га (2021 рік). Втрати аграріїв, за оцінками Київської школи економіки, складали близько $110 млн на рік», — нагадали експерти.
Також аграрні асоціації застерігають: запровадження мита негативно вплине не лише на внутрішній ринок, а й на міжнародну репутацію України.
«Пропоноване мито суперечить і Угоді про асоціацію з ЄС. Стаття 31 Угоди прямо забороняє Україні запроваджувати нові експортні мита. Такі зміни порушують міжнародні зобов’язання України і можуть стати підставою для запровадження дзеркальних мит з боку ЄС на продукцію з України, що буде катастрофою для галузі».
Особливо гостро нововведення вдарить по малих і середніх аграрних виробниках, які не мають змоги експортувати продукцію самостійно.
«Більше ніж 75% посівних площ в Україні обробляються саме малими та середніми аграріями. Вони не мають достатніх обсягів виробництва, щоб самостійно формувати експортні партії та виходити на зовнішній ринок, тому працюють через трейдерів і переробників», — зазначається у зверненні.
Окремо аграрії наголосили на невідповідності закону Податковому кодексу України. Набрання чинності положень, якими передбачено запровадження вивізного мита, одразу після його опублікування суперечить принципу стабільності податкового законодавства, встановленого у статті 7 Податкового кодексу України.
Враховуючи зазначене, аграрні асоціації звернулися до Президента України із проханням не підписувати Закон та застосувати до нього право вето.
«Ми вже проходили через наслідки «соєвих правок», які боляче вдарили по малих і середніх аграрних виробниках. Запровадження експортного мита на сою та ріпак — це повторення помилок минулого, які обійдуться агросектору в сотні мільйонів доларів. Для нас як для галузі критично важливо зберігати передбачувані правила гри, рівний доступ до ринків і стимулювати виробництво, а не обмежувати його. Ми закликаємо Президента застосувати право вето й не допустити рішень, які суперечать інтересам фермерів, економіки та міжнародним зобов’язанням України», — наголосила виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

В Україні набули чинності оновлені цифрові форми документів у лісовій галузі, розроблені з урахуванням вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісенню (EUDR).

Верховна Рада отримала підписаний Президентом України закон «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (5018-IX, законопроєкт №12384).

Соя цього сезону може стати для українських аграріїв однією з культур із позитивною маржинальністю. Вона має вищу рентабельність і експортну привабливість порівняно із зерновими культурами: щоб отримати співставну виручку, фермеру необхідно реалізувати приблизно 1 т сої проти 3 т пшениці.

Україна обговорює з Туреччиною, Індією та Єгиптом можливість відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі для експорту аграрної продукції. Серед пропозицій — гарантувати безпеку суден під прапорами цих країн, які заходили б як в українські, так і в російські порти.

Президент України Володимир Зеленський звернувся до сусідів — Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини — з проханням дозволити транзит українських зернових вантажів через блокаду Чорного моря.

У Верховній Раді зареєстровано постанову, якою пропонується скасувати рішення Кабінету Міністрів від 13 жовтня про зміни правил бронювання військовозобовʼязаних.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Україна на початку сезону скоротила експорт ріпаку до Євросоюзу, але суттєво збільшила постачання ріпакової олії.

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.