Заборона низкою країн Євросоюзу імпорту свіжих та перероблених овочів та фруктів з України значною мірою відіб’ється на сегментах яблучного концентрату, замороженої малини та волоського горіха.
Про це повідомляють аналітики EastFruit.
«Загалом за минулий рік експорт свіжих овочів і фруктів, а також більшості продуктів їхньої переробки приніс Україні виручку в розмірі $566 млн, що хоч і менше, ніж роком раніше ($616 млн), але все ж таки залишається одним із найвищих показників за останнє десятиліття», — зазначають вони.
Топ-8 продуктів, які забезпечували близько 83% усієї експортної виручки України за весь календарний 2022 рік, охоплювали яблучний концентрат (майже третина від загального виторгу), різні види заморожених ягід (у сукупності також майже третина), волоський горіх (14%), томатну пасту, свіжі яблука і свіжу лохину (у сукупності 8%).
«При цьому експортувалися українські овочі та фрукти (у свіжому або переробленому вигляді) здебільшого на ринки ЄС (сукупна частка — майже дві третини від загальної виручки), а також США (13%), тоді як питома вага інших напрямків була набагато скромнішою.
Польща сама по собі забезпечила майже третину валютної виручки України від експорту в плодоовочевому сегменті за 2022 рік. Саме заборона на імпорт, запроваджена цією країною, матиме найбільший негативний ефект на українську галузь, адже сукупна частка Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини в експорті з України торік становила лише трохи більш як 3%», — пояснюють експерти.
Оскільки заборона на імпорт діє з середини квітня до кінця червня, не всіх сегментів українського експорту вона торкнеться. Зокрема, пік експорту української свіжої лохини припадає на липень-вересень, а постачання замороженої чорниці також активізуються з липня. Експорт же замороженої суниці садової, хоч і постраждає від заборони, але, зважаючи на свої незначні обсяги, цей факт на загальній картині українського плодоовочевого ринку практично не позначиться.
«Аналогічно особливого впливу заборона на імпорт не матиме в українському сегменті яблука. По-перше, головним ринком збуту для українських яблук виступають країни Близького Сходу, тоді як частка всіх країн ЄС у структурі експорту залишається незначною. По-друге, заборону на транзит з боку Польщі було знято, а Румунія поки що жодних обмежень не запроваджувала, а основним портом відправки українських яблук морем є якраз порт Констанца в Румунії. По-третє, пропозиція яблук експортної якості в країні скоротилася настільки, що Україна навіть, найімовірніше, буде змушена імпортувати ці фрукти з самої Польщі навесні цього року», — пояснюють експерти.
На думку аналітиків, найбільших втрат від заборони Україна зазнає в сегменті замороженої малини. У середньому за останні три роки у квітні-червні Польща забезпечувала понад 40% усієї виручки українських експортерів від постачань малини в замороженому вигляді за кордон. Особливу загрозу заборона несе через рекордно високі перехідні запаси малини в українських сховищах.
«Удар по польській економіці від заборони також буде, хоч і менш значний, ніж по українській. Хоча польські імпортери здебільшого займалися реекспортом української замороженої малини, вона все ж таки в певних кількостях осідала і на місцевому ринку, використовуючись виробниками йогуртів, наповнювачів, джемів тощо. Заборона, введена Польщею, фактично означає зникнення до чверті пропозиції імпортної малини на польському ринку», — додають вони.
Що стосується яблучного концентрату, за три останні роки у квітні-червні Польща забезпечувала близько 8% всієї виручки експортерів концентрату в Україні, а США — близько 40%. При цьому США є і найбільшим ринком збуту для польських концентратників, а це означає, що заборона на імпорт, запроваджена Польщею, сприятиме лише посиленню конкуренції з українською продукцією на експортних ринках збуту.
«Ще більш катастрофічними польські обмеження можуть виявитися для місцевого ринку волоських горіхів. Якщо для України в середньому за останні три роки Польща у квітні-червні приносила лише 3% усієї виручки, то частка України на ринку імпортного волоського горіха в Польщі сягала 21%. Тобто, іншими словами, заборона, введена Польщею, позбавила місцевих споживачів горіхів (кондитерські фабрики тощо) майже п’ятої частини імпорту одного з найважливіших компонентів для їхньої готової продукції», — пояснюють експерти.
Прогнозується, що українські експортери, зважаючи на можливе повторення таких обмежень з боку Польщі, Угорщини, Словаччини та інших країн, надаватимуть пріоритет державам з більш передбачуваною торговельною політикою, і конкурувати Україна на цих ринках буде, зокрема, і з експортерами з країн, що запроваджують заборони.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Польські виробники капусти скаржаться на незвично велику кількість ворон, які завдають шкоди урожаю перед збором.

Експортні ціни на українську пшеницю перестали покривати витрати на її вирощування через високу вартість логістики.

Українські експортери у липні через Польщу перевезли 400 тис. т агропродукції автомобільним і залізничним транспортом разом. У серпні їм вдалося вийти вже на 530 тис. т.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на вересень 2026 року.

Україна — світовий лідер нетто-експорту замороженої малини з 2024 року і може продовжити цю тенденцію і у 2026/27 маркетинговому році.

Минулого року Україна імпортувала понад 4 тис. т мигдалю, витративши на це 23 млн євро. Ці кошти могли б надходити місцевим виробникам, адже цей горіх можна успішно вирощувати в умовах українського клімату, особливо враховуючи державні програми на підтримку садівництва, що охоплюють 16 областей.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

Європейський ринок фруктів та овочів залишається одним із найбільш вимогливих у світі. Для виходу на більш складні канали продажу українським компаніям недостатньо мати лише конкурентну ціну.

Україна майже не представлена на світовому ринку кісточкових культур і програє країнам із розвиненою інфраструктурою.