Про це у своєму блозі на «Економічній правді» заявив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса.
«Проблеми села залежать далеко не від сільського господарства чи від величини підприємства. Економічна руйнація цілих регіонів, таких як північ Чернігівщини і Сумщини, тотальне безробіття серед низькокваліфікованої робочої сили та повна відсутність молодих кваліфікованих фахівців, розвалена інфраструктура, проблеми з екологією, відсутність нормальної медицини та освіти призводять до зубожіння і стрімкого скорочення сільського населення», — написав він.
Алекс Ліссітса вважає, що того села, яке більшість із нас пам'ятає з радянських часів, уже не вийде повернути.
«Та якщо негайно не вжити стратегічних, державницьких заходів — незабаром Україна може пройти точку неповернення, коли буде вже запізно рятувати не лише села, але і багато районних центрів», — підкреслив він.
На його переконання, для того, щоб вилізти з цієї крутої прірви, куди потрапила українська сільська місцевість, необхідно зробити наступне.
1) У новому уряді об'єднати напрямки сільського господарства, продовольства, екології, регіонального розвитку, земельних відносин, захисту прав споживачів, торгівлю аграрною продукцією та професійно-технічну освіту в одному міністерстві.
2) Надати новоствореному міністерству необхідне бюджетне фінансування і затвердити його незмінність на 5 років.
3) Завершити до кінця 2020 року реформу децентралізації, розпочату і втілювану урядом Володимира Гройсмана.
4) Запровадити спеціальний земельний податок з 2021 року на розвиток сільських територій та віддавати його весь об'єднаним територіальним громадам.
5) Запустити прозорий ринок земель сільськогосподарського призначення з 2021 року, який відповідає аграрно-політичним цілям держави.
6) Повністю реформувати трудовий кодекс, спростивши та дебюрократизувавши його до мінімуму з тим, щоб вивести сільський бізнес із тіні.
7) Продовжити ті системи підтримки агровиробників, запроваджені нинішнім урядом Гройсмана, які показали свою ефективність, а саме низку компенсацій: 30% вартості будівництва молочно-товарних ферм; 80% вартості посадкового матеріалу для закладення молодих садів, виноградників та ягідників; 25% вартості української сільгосптехніки і обладнання.
8) Запровадити нові комплексні дотації для молодих спеціалістів, що повертаються у сільські громади, включаючи пільгове кредитування житла, звільнити їх, наприклад, від сплати ПДФО на перші п'ять років після завершення навчання.
9) Розробити спільно з донорами систему дорадчих органів для малого та середнього бізнесу, заснувавши в громадах спеціальні центри дорадництва.
10) Провести екологічний аудит сільських громад та відпрацювати механізми щодо покращення екології в селах.
«Звичайно, цей список ще можна і треба продовжити питаннями шкіл і дитячих садків, медицини тощо», — додав Алекс Ліссітса, наголосивши, що модернізація українського села може відбутися виключно комплексним шляхом, затвердженим та незмінним фінансуванням протягом п'яти років.
«Для цього потрібна не лише політична воля уряду, парламенту та Президента, але також команди досвідчених професіоналів, які точно знають, що і як треба робити! Хочеться вірити, що так і буде!» — підсумував він.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Ефективно знизити ризик масштабних лісових пожеж можна лише завдяки переходу від реагування до запобігання, зосередивши політику на підвищенні стійкості екосистем і комплексному управлінні ландшафтами.

Тарас Висоцький — не нова людина в аграрному відомстві. Обіймаючи посаду заступника протягом семи років, як в окремому міністерстві, так і в об’єднаних, він залишався запорукою стабільності для учасників агропродовольчого сектору.

У більшості річок на території України зберігається стійке маловоддя, а на окремих водних об'єктах фіксують історично низькі рівні води. Найскладніша ситуація спостерігається в річках Карпатського регіону, притоках Середнього Дніпра, Прип'яті та Південного Бугу.

Аграрії Львівської області можуть отримати до 30% компенсації з обласного бюджету за придбання племінних нетелей та телиць. Документи приймають у Департаменті агропромислового розвитку ЛОВА до 10 жовтня 2026 року.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

Нині уряд напрацьовує механізм компенсації за втрачені посіви для аграріїв у межах 50-кілометрової зони від бойових дій, а Міністерство аграрної політики та продовольства консолідує розмір площ, які підпадатимуть під виплату компенсації.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Майбутнє європейського та українського сільського господарства — це не протистояння України та ЄС, а партнерство заради сильнішого й стійкішого аграрного сектору.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до Європейського Союзу.