У більшості річок на території України зберігається стійке маловоддя, а на окремих водних об'єктах фіксують історично низькі рівні води. Найскладніша ситуація спостерігається в річках Карпатського регіону, притоках Середнього Дніпра, Прип'яті та Південного Бугу.
Про це повідомляють у Міністерстві економіки та довкілля України.
Зазначається, що причиною маловоддя є надмірна спека та дефіцит опадів. Це впливає не лише на екосистеми, а й на водопостачання, сільське господарство, енергетику та економіку загалом.
Через тривалу низьку водність у багатьох рівнинних річках спостерігається застій води, що може негативно впливати на стан водних екосистем, якість води та умови водокористування.
«Маловоддя вже розглядається як екстремальне явище, що може призводити до дефіциту водних ресурсів, погіршення якості води, обмеження водокористування та негативно впливати на роботу систем водопостачання, економіку та стан водних екосистем. Тому адаптація до зміни клімату та впровадження інтегрованого управління водними ресурсами є одним із пріоритетів державної політики у водному секторі», — йдеться в повідомленні.
Одним із заходів реагування на тривале маловоддя стало запровадження обмежень права на спеціальне водокористування. Лише впродовж липня такі обмеження були застосовані до 185 водокористувачів у різних регіонах України.
«Кліматичні зміни дедалі відчутніше впливають на водність річок України. Тому управлінські рішення мають ґрунтуватися на достовірних даних державного моніторингу, водного кадастру та обліку водокористування. Ми концентруємо зусилля, щоб посилити моніторинг, цифровізувати облік використання води, впроваджуємо європейські підходи до управління річковими басейнами та розробляємо заходи з адаптації водного сектору до зміни клімату», — зазначила заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

За роки роботи зі зрошувальними системами я переконався: найважливіші рішення приймаються ще до початку будівництва. Саме на етапі планування закладається майбутня ефективність, надійність і собівартість експлуатації всієї системи.

На Київську область з 2027 року планують поширити дію державної програми підтримки меліорації.

У Лондоні відкриють першу у світі громадську сауну, яка працюватиме на біогазі, отриманому з харчових відходів місцевих жителів. Проєкт є частиною екологічної ініціативи із розвитку міського фермерства та циркулярної економіки.

Відновлення меліоративної інфраструктури дозволило суттєво підвищити врожайність картоплі на Житомирщині.

Водогосподарники Державного агентства з розвитку меліорації, рибоного господарства та продовольчих програми подали вже 7,5 млн м³ води для зрошення полів у трьох регіонах України.

Органічні ферми з вільним вигулом курей генерують майже вдвічі більше викидів парникових газів на кілограм яєць, ніж традиційні птахофабрики, обладнані клітковими системами.

Компанія «Централ Плейнс Груп» (CPG) (Львівська обл.) розпочала випробування системи крапельного зрошення на експериментальному полі, де вирощує картоплю. У компанії зазначають, що це ще один крок до впровадження сучасних технологій у виробництві.

Компанія «Контінентал Фармерз Груп» розпочала реалізацію інвестиційного проєкту зі зрошення на півдні Тернопільської області. Поточного сезону полив охоплює 202 га, а вже 2027 року площу планують збільшити до 420 га.

Україна прийняла зобов'язання досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року. Викиди метану до 2030 року мають скоротитися на 30%. Основні джерела викидів від агровиробництва — метан у тваринництві та використання мінеральних добрив.

Дотримання принципів Європейського зеленого курсу є одним із обов’язкових напрямів у процесі євроінтеграції. Екологічна трансформація, яка впроваджується ЄС для досягнення кліматичної нейтральності, напряму стосується сільського господарства.