Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до Європейського Союзу.
Як повідомляє пресслужба УКАБ, документ підготовлено галузевими об’єднаннями, які представляють більшість українських агровиробників.
У фокусі позиції — необхідність забезпечити передбачуваний, економічно збалансований і реалістичний перехід українського сільського господарства до норм ЄС. Для цього, як вважає агроспільнота, потрібно:
Голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко зауважила, що українські виробники структурно більші за фермерські господарства ЄС, що посилює ризик увійти у фазу вступу без належної фінансової підтримки у час, коли потреби в інвестиціях на модернізацію, забезпечення відповідності стандартам і реструктуризації будуть найвищими.
«Водночас ми розуміємо, що цілісність Єдиного ринку ЄС не підлягає обговоренню. Тому будь-який продукт на ринку ЄС з моменту вступу буде відповідати європейським вимогам, а продукція для третіх країн виготовлятиметься за національними стандартами, залишатиметься повністю простежуваною на всьому ланцюгу доданої вартості та матиме чітке маркування як «продукція, що не відповідає стандартам ЄС», — додала вона.
Голова ВАР Андрій Дикун звернув увагу на катастрофічні наслідки занадто швидкої інтеграції для галузі.
«Малі та середні виробники становлять близько 75% аграрного сектору України. Наші фермери серйозно ослаблені роками війни, а поспішна інтеграція може знищити значну частину сектору. І якщо це станеться, вплив вийде далеко за межі сільського господарства: він ударить по зайнятості в сільській місцевості, податкових надходженнях, експортних доходах і загальній економічній стійкості України — саме тоді, коли країна цього найбільше потребує. Якщо інтеграція не буде послідовною з реалістичними термінами та інструментами, вона стане економічно обтяжливою, а не трансформаційною», — пояснив він.
Зі свого боку президент УКАБ Алекс Ліссітса підкреслив, що запропоновані умови захищають не лише Україну, а й стабілізують європейський ринок.
«Керований перехід — це інструмент стабілізації для всієї розширеної європейської агропродовольчої системи, який захищає цілісність Єдиного ринку та самих європейських фермерів. Наприклад, якщо Україну змусять швидко відмовитися від ключових засобів захисту рослин до появи альтернатив, то виробники почнуть купувати дозволені препарати в ЄС. Це спричинить дефіцит і стрибок цін на ринку ЄС. Щоб цього уникнути, ми вже сьогодні пропонуємо дорожню карту партнерства: спільні дослідження та масштабування альтернативних рішень, включно з інтегрованим захистом рослин (IPM), обмін досвідом із країнами, що проходили цей шлях, та узгоджену позицію щодо спрощення надмірної регуляції в межах САП», — зазначив експерт.
Агроспільнота вкотре наголошує, що український агросектор беззаперечно підтримує стратегічний курс України на членство в ЄС, однак інтеграція має відбуватися з урахуванням структури виробництва, масштабів господарств і економічних реалій.
«Сподіваємось на відкритий діалог із європейськими колегами, який дозволить реалізувати формат євроінтеграції, котрий буде взаємовигідним як для України, так і для Європейського Союзу, а також збереже виробничий потенціал обох сторін», — резюмували представники українських аграрних асоціацій.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

19–23 жовтня 2026 року відбудеться 5-денний фаховий навчальний тур до Австрії для агрономів, фермерів, керівників агропідприємств та експертів із вирощування не-ГМ бобових культур, які прагнуть зберегти та розширити свої позиції на ринку Європейського Союзу.

Держпродспоживслужба цього року провела аналіз фітосанітарного ризику щодо 19 шкідливих організмів, які регулюються в Європейському Союзі. 15 вересня робоча група схвалила звіти щодо ще 9 організмів, завершивши заплановану роботу.

Продукція з доданою вартістю має експортуватись першочергово в умовах обмеженої пропускної спроможності інфраструктури.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Інтеграція українського агросектору до Євросоюзу потребує чітких економічних розрахунків і зрозумілої моделі підтримки з урахуванням структури виробництва та ролі галузі в економіці держави.