Україна 2024 року закупила насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів у ЄС на $200 млн. Частка Євросоюзу в імпорті насіння склала 52,5%.
Про це повідомляє пресслужба Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
Частка Сполучених Штатів Америки становить 19%, а обсяги імпорту з цієї країни — $72,6 млн.
У 2024 році левову частку — 95,8% — в імпорті до України насіння зернових культур склала гібридна кукурудза — 7,6 тис. т. Насіннєвої пшениці закупили за кордоном 0,7 тис. т, ячменю — 0,3 тис. т, жита — 42 т, сорго — 32 т. Основними продавцями до нашої країни насіння зернових колосових культур високих категорій — добазового та базового — стали Франція, Німеччина, Чехія, Данія та Італія.
В імпорті насіння олійних культур частка соняшнику становить 81,5%. Його постачання склали 17,4 тис. т. Також було закуплено 4,1 тис. т ріпаку та 0,7 тис. т сої.
«На закупівлю насіння зернових та олійних культур припадає близько 80% вітчизняного імпорту. У вартісному вимірі насіння соняшнику займає левову частку — 55% — вітчизняного імпорту насіннєвого матеріалу. На нього торік витратили $211,1 млн», — зазначили в інституті.
Більш як три чверті насіння соняшнику Україна закупила у США — 5,5 тис. т на $72,5 млн (34,3%) та Туреччини — 7,9 тис. т на $85,7 млн (40,6%). Менші частки насіння соняшнику було завезено з Франції — 1,9 тис. т на $24,8 млн (11,7%), Італії — 0,6 тис. т на $4,7 млн (2,2%) та Угорщини — 0,4 тис. т на $5,0 млн (2,4%).
Лише десята частина від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу — $41,4 млн — була витрачена 2024 року на придбання кукурудзи. Основними її постачальниками до України були Франція — 2,7 тис. т на $19,8 млн (47,8%), Румунія — 1,7 тис. т на $6,4 млн (15,5%), Австрія — 1,6 тис. т на суму $7,5 млн (18,1%) та Угорщина — 1,1 тис. т на $3,9 млн (9,5%). У Німеччині кукурудзи закупили 68 т на $1,0 млн, а в Італії — 131 т на суму $0,4 млн.
Насіння сої загальною вартістю $2,9 млн імпортували з Канади (270 т — 38% імпорту сої), Австрії (186 т), Румунії (119 т) та Франції (89 т).
Ріпаку за 2024 рік закупили на $4,6 млн більше, ніж у 2023 році — на $45,2 млн. Серед основних постачальників продукції були Німеччина — 1,7 тис. т на $17,6 млн (38,9%), Франція — 1,1 тис. т на $12,4 млн (27,4%) та Іспанія — 0,9 тис. т на $11,7 млн (25,9%). Вперше за часів незалежності України постачання власного насіння здійснила Нова Зеландія — 209 т на $1,9 млн.
Також збільшуються обсяги закупівель насіння нішевих культур, зокрема сорго, льону, конопель та гірчиці. Основні постачальники — країни Євросоюзу, зокрема Франція, Німеччина, Данія.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.

Складські приміщення компанії «Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції» (ВНІС), у яких зберігався насіннєвий матеріал, було знищено у ніч на 20 серпня 2026 року внаслідок чергової російської атаки на Київщину.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Україна у січні – червні 2026 року імпортувала агропродукції на $4,7 млрд, це на 8% більше, ніж за 6 місяців минулого року.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Ринок продовжує перебувати під впливом високих витрат на виробництво, переробку, енергоносії, логістику та оплату праці. Крім того, пропозиція української сировини залишається обмеженою, тоді як споживчий попит є стабільним. Тож у серпні подорожчання очікується для більшості видів круп, однак найбільше зростання може продемонструвати саме гречка.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.