Україна продовжує наближати систему географічних зазначень для харчових продуктів, вин та спиртних напоїв до стандартів Європейського Союзу.
Про це йшлося під час 9-го засідання Підкомітету Україна – ЄС з географічних зазначень, повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Під час зустрічі сторони обговорили розвиток законодавства у цій сфері, застосування та захист географічних зазначень, а також подальші кроки співпраці між Україною та ЄС.
Наразі в Україні вже сформовано законодавчу базу для захисту географічних зазначень у сферах харчових продуктів, сільськогосподарської продукції, вин і спиртних напоїв. Водночас триває завершення підзаконних механізмів, необхідних для повноцінного функціонування системи.
За словами заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, географічні зазначення є інструментом розвитку, який дозволяє захищати унікальні українські продукти, формувати регіональні бренди та відкривати їм шлях на європейський ринок.
Виробники вже почали змінювати підходи до використання окремих географічних зазначень. Зокрема, відбувається поступова відмова від назви сиру «Фета» та перехід на нові комерційні позначення.
При цьому продукція зі старим маркуванням ще може залишатися у продажу, але лише якщо вона була вироблена до 1 січня 2026 року. У таких випадках передбачене спеціальне маркування із зазначенням дати виробництва, а контроль за обігом здійснюють уповноважені державні органи.
Також в Україні вже створено механізми для реєстрації, використання та контролю географічних зазначень, розвивається система сертифікації та підтримки виробників.
У Мінекономіки сформовано експертну комісію, яка погоджуватиме специфікації продукції, що визначають її унікальність та зв’язок із певною територією.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

З 1 по 26 серпня було експортовано 1,423 млн тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що становить 33% від потреби на цей період.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

ЄС оновлює правила імпорту продукції тваринного походження, і для українських експортерів це означає необхідність переглянути окремі виробничі процеси, системи простежуваності та підходи до підготовки документів для експорту до Європейського Союзу.

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів завершила модернізацію інформаційно-комунікаційної системи «Молочний модуль», що використовується в межах Програми контролю сирого молока.

Польща та Німеччина сперечаються стосовно того, чи підвид домашньої гуски, який Варшава хоче захистити правилами про захищене географічне найменування, заслуговує на такий статус.

У агросекторі конкурентну перевагу все частіше визначають не гектари чи потужність техніки, а якість і точність даних. Лабораторні дослідження сьогодні – це не просто сухий звіт із набором цифр та одиниць, а стратегічний інструмент ухвалення рішень.