Європейська Бізнес Асоціація звернулась до народних депутатів із закликом відмінити на період воєнного стану ліцензії на зберігання палива для власних потреб у будь-якій тарі.
Про це говориться у повідомленні ЄБА.
Зазначається, що періодична відсутність світла, зв’язку, Інтернету тощо через обстріли рф спонукає бізнес, що працює в Україні, адаптуватись та шукати можливі альтернативні варіанти продовження роботи, аби зберегти виробництво, процес надання послуг, свою економічну діяльність.
«Компанії закуповують генератори, павербанки, старлінки тощо. Однак їх обслуговування також потребує ресурсів. Наприклад, для роботи генераторів ключовим є паливо. А оскільки генератори бувають різної потужності, відповідно, і кількість необхідного палива на годину може різнитись від 3-5 до 10 і більше літрів. Здебільшого бізнес використовує для роботи досить потужні генератори, тож компанії вимушені зберігати паливо в каністрах ємністю більше 5 л», — пояснюють в асоціації.
Відповідно ж до діючого законодавства, це вимагає отримання ліцензії на зберігання пального. Декларативного принципу для отримання такого виду ліцензії поки не передбачено законодавством. Більше того, великі підприємства, споживання палива якими перевищує 1 тис. м3 на рік, мають реєструвати акцизний склад, а це означає — створення проєктувальної документації, встановлення витратомірів та рівномірів, щоденну процедуру звітності тощо. Проте, що гірше, ці всі процедури в умовах війни займатимуть близько року, отримання ліцензії — до 20 робочих днів. Відповідно ж до Закону №481, за відсутність ліцензії чи за не реєстрацію відповідного акцизного складу передбачені штрафи.
«Водночас у стресових умовах блекауту та ракетних атак далеко не всі компанії встигли оформити відповідні ліцензії чи зареєструвати акцизні склади», — підкреслюють в асоціації.
Тож ЄБА просить розробити відповідні зміни до законодавства. Як варіант можна запровадити інформування ДПС щомісячно про обсяги придбання та використання такого пального. Всі первинні документи на придбання компанія включає у свою бухгалтерську звітність, що можна буде перевірити під час документальних перевірок у майбутньому.
У той же час Комітет Верховної Ради з питань податків та фінансів рекомендував парламенту звільнити бізнес від ліцензування для зберігання пального для генераторів обсягом до 2 тис. літрів, повідомив очільник комітету Данило Гетманцев у Telegram.
«Пальне у більших обсягах для заправлення генераторів платники податків матимуть право зберігати на підставі декларації, що подається суб’єктом господарювання до ДПС. Такий порядок діятиме протягом воєнного стану і 30 днів після його завершення», – пояснив він.
Також передбачається, що для цілей оподаткування екологічним податком генератори не є джерелом забруднення.
Водночас нардеп нагадав, що фізичним особам жодні дозволи не потрібні.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Український бізнес стурбований поширеною в публічному просторі інформацією щодо можливих змін до чинного порядку бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств.

Через подорожчання дизельного пального українські аграрії переглядають технології вирощування озимих культур і відмовляються від частини операцій з обробітку ґрунту. Це дає змогу скоротити витрати, однак може вплинути на майбутню врожайність.

Вісім фермерських господарств Полтавщини станом на кінець вересня отримали компенсацію витрат на дизельне пальне на загальну суму 1,5 млн грн.

Україна стабільно забезпечується пальним попри світову паливну кризу та ворожі удари по автозаправних станціях (АЗС).

Україна переходить до нової моделі регулювання ветеринарних лікарських засобів, важливою частиною якої є повноцінне впровадження належної виробничої практики – Good Manufacturing Practice, GMP.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Понад 85% дизельного пального в аграрному секторі використовується безпосередньо під час польових робіт, третина з них — під час жнив.

Вартість пального в Україні продовжує змінюватися: середня ціна дизеля наближається до позначки 90 грн/л.