Джерело фото: apnews.com
В Інституті харчових і сільськогосподарських наук Університету Флориди (США) провели вдалий експеримент із вирощування рослин у місячному ґрунті.
Як повідомляє Associated Press, у зразок ґрунту, доставленого на Землю місією «Аполлон» понад 50 років тому (у 1969-1972 рр.), висіяли насіння рослини, спорідненої із крес-салатом.
Насіння проросло вже через два дні. Однак, уже після першого тижня через грубість та інші властивості місячного ґрунту дрібні квітучі рослини почали розвиватися повільніше, ніж розсада у звичайному ґрунті. Більшість місячних рослин зів’яли.
Дослідники припускають, що чим довше ґрунт був підданий дії космічної радіації та сонячного вітру на Місяці, тим гірше на ньому приживаються рослини.
На думку вчених, зразки з «Аполлона-11», які були піддані впливу елементів на пару мільярдів років довше через старішу поверхню Моря Спокою, були найменш сприятливими для зростання.
Цей експеримент називають важливим кроком до того, щоб зробити довгострокове перебування на Місяці можливим для людини та у віддаленому майбутньому вирішити проблему дефіциту продовольства на Землі.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.

3-8 травня 2026 року українська біотехнологічна компанія BTU представила на міжнародній науковій конференції EGU General Assembly 2026 (Австрія), яка є найбільшою подією Європи у сфері наук про Землю, комплексний продукт Склероцид® для боротьби зі збудником білої гнилі.

Зі стрімким зростанням населення Землі й виснаженням природних ресурсів потреба у трансформації харчових систем стала як ніколи нагальною. Вагенінгенський дослідницький університет об’єднав представників 148 наукових установ світу, щоб вирішити одну з найважливіших проблем сучасності.

Вінницька компанія «Мнагор» долучилася до програм NASA та компанії SpaceX стосовно адаптації цукрової кукурудзи для космічної місії на Місяць та Марс.


Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) та Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) відправили на Міжнародну космічну станцію насіння в межах розробки нових сільськогосподарських культур, здатних адаптуватися до змін клімату на Землі.

Французький стартап Interstellar Lab представив перший прототип космічного модуля для вирощування рослин у космосі.