Джерело фото: apnews.com
В Інституті харчових і сільськогосподарських наук Університету Флориди (США) провели вдалий експеримент із вирощування рослин у місячному ґрунті.
Як повідомляє Associated Press, у зразок ґрунту, доставленого на Землю місією «Аполлон» понад 50 років тому (у 1969-1972 рр.), висіяли насіння рослини, спорідненої із крес-салатом.
Насіння проросло вже через два дні. Однак, уже після першого тижня через грубість та інші властивості місячного ґрунту дрібні квітучі рослини почали розвиватися повільніше, ніж розсада у звичайному ґрунті. Більшість місячних рослин зів’яли.
Дослідники припускають, що чим довше ґрунт був підданий дії космічної радіації та сонячного вітру на Місяці, тим гірше на ньому приживаються рослини.
На думку вчених, зразки з «Аполлона-11», які були піддані впливу елементів на пару мільярдів років довше через старішу поверхню Моря Спокою, були найменш сприятливими для зростання.
Цей експеримент називають важливим кроком до того, щоб зробити довгострокове перебування на Місяці можливим для людини та у віддаленому майбутньому вирішити проблему дефіциту продовольства на Землі.

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Впровадження вирощування бавовнику в Україні дасть змогу розв’язати низку важливих економічних і виробничих завдань.

Конкурентоспроможність для виробників української продукції сьогодні в пріоритеті. Адже бізнес прагне розвивати виробництва попри війну, тому демонструє стійкість і працює над удосконаленням рішень і розробок, які успішно просуває на внутрішньому ринку та за кордоном.

Українська лабораторія якості та безпеки продукції агропромислового комплексу посідає особливе місце в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Про роль лабораторії в системі біобезпеки, її значення для бізнесу та про те, чи здатен ШІ замінити дослідників — у розмові з директоркою УЛЯБ АПК, д. біол. н., проф. Валентиною Корнієнко.

Дослідники Університету Седжон у Сеулі за допомогою редагування геному CRISPR/Cas9 отримали лінію сої з вмістом олеїнової кислоти до 90,2%.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Зі стрімким зростанням населення Землі й виснаженням природних ресурсів потреба у трансформації харчових систем стала як ніколи нагальною. Вагенінгенський дослідницький університет об’єднав представників 148 наукових установ світу, щоб вирішити одну з найважливіших проблем сучасності.

Вінницька компанія «Мнагор» долучилася до програм NASA та компанії SpaceX стосовно адаптації цукрової кукурудзи для космічної місії на Місяць та Марс.


Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) та Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) відправили на Міжнародну космічну станцію насіння в межах розробки нових сільськогосподарських культур, здатних адаптуватися до змін клімату на Землі.

Французький стартап Interstellar Lab представив перший прототип космічного модуля для вирощування рослин у космосі.