Використана медиками технологія є розширенням стандартної клітинної терапії, в ній використовуються недорогі донорські універсальні клітини, які можуть бути отримані і застосовані в будь-який час, інформує «Голос Інфо».
Розроблена лондонськими медиками технологія значно випереджає технології клітинної терапії, що розроблені іншими компаній, включаючи Juno Therapeutics і Novartis. У технологіях цих компаній використовуються клітини, взяті з організму пацієнта, і потрібно багато часу на їх відбір, генну модифікацію і введення в організм пацієнта.
У своїй роботі британські медики використовували Т-клітини типу CAR-T, «вічно голодні» клітини-хижаки, що є «бойовими одиницями» імунної системи, які після відповідних генних модифікацій нападають лише на клітини, уражені лейкемією або іншими онкологічними захворюваннями. Донорські клітини піддали чотирьом генетичним модифікаціям, дві з яких проводяться за допомогою технології редагування генома TALENs. Одна з цих модифікацій позбавляє донорську клітку здатності нападати на нормальні клітини тіла іншої людини, а друга направляє їхню «агресію» безпосередньо на ракові клітини.
Права на нову технологію клітинної терапії були передані біотехнологічній компанії Cellectis, а випуском препаратів займаються фармацевтичні компанії Servier і Pfizer.
«Будь-який пацієнт може отримати негайне лікування за допомогою нашого нового методу. В інших методах неминуче виникає затримка, необхідна для взяття, генетичної обробки і повторного введення власного клітинного матеріалу пацієнту», — розповідає віце-президент компанії Cellectis Джуліанна Сміт (Julianne Smith), яка відповідає за розвиток технологій на базі CAR-T клітин. — У нашому випадку кров, яку взято у донора, може бути перетворена на сотні доз, що відразу готові до використання. Ми оцінюємо, що вартість виробництва однієї дози становитиме 4000 доларів, що набагато менше від суми в 50 тис., потрібної на отримання дози з власних клітин пацієнта».

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Інноваційні теплиці, вертикальні ферми, штучний інтелект і лабораторне розмноження рослин змінюють підхід до виробництва продуктів у країнах із посушливим кліматом. Об’єднані Арабські Емірати, які ще донедавна майже повністю залежали від імпорту продовольства, сьогодні активно інвестують у розвиток сучасного сільського господарства, прагнучи зміцнити власну продовольчу безпеку.

На Одещині відбувся Демонстраційний день американських меліоративних технологій, під час якого агровиробникам показали сучасні рішення для відновлення та модернізації систем зрошення.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Найбільшою проблемою в овочівництві у фермера з Миколаївщини була якість води для поливу, що негативно впливала на розвиток рослин і врожайність.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.

3-8 травня 2026 року українська біотехнологічна компанія BTU представила на міжнародній науковій конференції EGU General Assembly 2026 (Австрія), яка є найбільшою подією Європи у сфері наук про Землю, комплексний продукт Склероцид® для боротьби зі збудником білої гнилі.