Дуже спекотна та бездощова погода продовжувала утримуватися у першій декаді липня. Лише на окремих територіях протягом 5 та 9 липня пройшли невеликі й короткочасні дощі.
Про це йдеться в Аналітичній довідці про агрометеорологічні умови та стан посівів сільськогосподарських культур в Україні від НААН, опублікованій на сайті Мінагрополітики.
Зазначається, що середня температура повітря знаходилася у межах +17,6-27,5°С і була на 3,2-6,0°С вище за норму. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +35-39°С, поверхня ґрунту у цей час нагрівалась до +64-71°С. Мінімальна температура у найхолодніші ночі знижувалася до +12,5-24,0°С, на поверхні ґрунту — до 17-18°С. Середня температура ґрунту на глибині 5 см становила +21,7°С.
«Суха та спекотна погода першої декади липня, незважаючи на дощі у третій декаді червня (у вигляді злив із грозами та градом), погіршила загальний стан вегетуючих культур, особливо ярих пізніх», — інформують науковці.
За даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, сума опадів за першу декаду липня у Вінницькій області становила у середньому по області 19 мм за багаторічної норми 27 мм, чого недостатньо для поповнення запасів ґрунтової вологи. У деяких районах запаси продуктивної вологи під соєю у орному шарі ґрунту (0-20 см) становлять лише 11 мм, у півметровому — 28 мм.
«Це несе за собою загрозу абортивності квіток, особливо на середньо- та пізньостиглих сортах. Зазначимо, що основна маса кореневої системи сої проникає у грунт до 30-40 см. А це означає, що у разі непокращення ситуації протягом найближчих 5-7 днів, вона стане критичною. Недостатніми є запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту у вищезазначеній зоні й під кукурудзою та соняшником», — уточнили фахівці.
За інформацією Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, загальний стан соняшнику добрий та задовільний. Місцями через дефіцит вологи у ґрунті спостерігається відмирання трьох нижніх ярусів листків, а у верхньому ярусі у денні години відбувається втрата тургору. З кожним спекотним днем все інтенсивніше втрачається волога, і таких незадовільних площ стає все більше.
«Спекотна без опадів погода негативно позначилась і на розвитку та формуванні генеративних органів інших ярих культур (гірчиці, гречки, проса, сорго, кукурудзи, сої). Лише в умовах зрошення завдяки поливам стан посівів був добрий», — додали науковці.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Агрометеорологічні умови в Україні протягом другої декади жовтня 2026 року були переважно сприятливими для появи сходів та початкового розвитку озимих культур.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні − вересні 2026 року збільшився на 0,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – серпні показник зріс на 5,9%).

У Європейському Союзі прогнозують незначне скорочення виробництва олійних культур у 2026/27 маркетинговому році, попри збільшення посівних площ майже на 7% порівняно з попереднім сезоном. Причиною стали тривала спека та посуха, які знизили врожайність сої, ріпаку й соняшнику.

Світові ціни на цукор майже на 15% вищі, ніж рік тому. Спека й посуха скорочують урожай цукрової тростини в Індії та Бразилії, а також цукрових буряків у Європі. Додатковим ризиком залишається Ель-Ніньйо, вплив якого на погодні умови може тривати й наступного року.

Міністерство аграрної політики та продовольства України розпочало виконання функцій у сферах насінництва, розсадництва та охорони прав на сорти рослин.
В Україні загальна площа гарбузів під урожай 2026 року орієнтовно оцінюється в межах 30 тис. га — переважно завдяки господарствам населення.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

На ветеранській еко фермі «Фантазія» на Житомирщині вирощують шафран, спаржу й артишок. Останній, однак, поки вирішили не залишати серед основних культур.

Динаміка посівних площ проса в Україні протягом останніх років характеризується значною волатильністю.