Про це розповіла президент Співтовариства виробників і споживачів бобових України Антоніна Скляренко під час міжнародної конференції «Бобові культури. Нові ринки. Нові можливості».
«Як розповідають учасники ринку, рентабельність бобових цього року склала 100%. І сьогодні більшість виробників роздумують, чи варто далі займатися цими культурами, адже раніше бобові забезпечували рентабельність 300%. Але впевнено можу сказати, що не варто відмовлятися від обраного шляху, оскільки бобові — це перспективно і вигідно. Минулий сезон ясно показав, що нам варто якісно аналізувати всі виклики світового ринку бобових. Тільки на цій основі українські виробники і експортери бобових культур мають шанс зайняти значну частку на світовому ринку», — вважає вона.
Як повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, в 2017-2018 роках в Україні під бобовими були задіяні площі понад 500 тис. га та зібрано близько 1,2 млн т.
«Виробникам бобових культур радила б зосередитись на кількох факторах — використовувати якісне насіння, а також шукати іноземних інвесторів, щоб мати можливість будувати елеватори і налагодити транспортну логістику для експорту продукції», — зазначає Ольга Трофімцева.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Світовий ринок бобових входить у 2026/27 МР із дуже різними позиціями. В одних країнах урожай не виправдовує очікувань, інші дедалі більше залежать від імпорту, а традиційні торговельні потоки змінюються під впливом погоди, логістики та попиту найбільших споживачів. Україна входить у новий сезон із вагомою пропозицією гороху: вже зібрано 779,02 тис. т.

У трьох господарствах Tekom Agro Group завершено збирання врожаю сочевиці. Під урожай-2026 у підприємствах агрооб’єднання посіяли понад 1000 га червоної сочевиці канадського сорту Maxim. Найбільша площа була в «Агрофірмі «Південна» — понад 650 га.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Після запуску ЗВТ між Україною та Туреччиною першою великою подією для бізнесу стане AgroFoodSummit 2026, який 24–25 вересня відбудеться у Мерсіні — стратегічному середземноморському порту, що є одним із головних логістичних хабів для міжнародної торгівлі агропродукцією.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Федеральне статистичне управління Німеччини прогнозує значне збільшення площ під зернобобовими культурами у 2026 році.

«Українська бобово-соєва асоціація» (УБСА) спільно з Державною службою з питань безпечності харчових продуктів усунули процедурні перешкоди, які затримували експорт українського гороху до Непалу.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

В Україні активно розвивається крафтове виробництво, яке стає важливим елементом економіки сільських територій. Водночас сектор залишається вразливим і потребує системної підтримки.