Про це розказала виконавчий директор Насінневої асоціації України Сюзанна Григоренко, повідомляє Agravery.
«Порядок щодо компенсації коштів був нещодавно опублікований. Проте, як серед виробників насіння, так і серед аграріїв, він сприймається неоднозначно. Йдеться про компенсацію коштів при купівлі насіння вітчизняної селекції, а не вітчизняного виробника. Передбачається, що покриватимуть в межах 30 тис. грн на одне фермерське господарство, цього насіння вистачить десь на 50 га площ», — сказала експерт.
Вона зазначила, що цьогорічні озимі уже посіяні, тож компенсувати їх вартість не будуть.,
«Що стосується соняшнику та кукурудзи, то не думаю, що виробники масово кинуться купувати насіння цих культур української селекції, бо 80% ринку становлять саме іноземні виробники та сорти, бодай і вироблені на потужностях в Україні. На мою думку, господарі можуть купувати влітку насіння озимих на наступний рік, проте аж такого великого поштовху український селекції це не дасть. Якщо це має підняти попит на вітчизняне насіння, то цих коштів замало», — пояснила Григоренко.
Вона підкреслила, що українське насіння купують, але ці гроші не ідуть на розробки, селекціонери відверто бідують.
«Сам механізм відшкодування і розподілу коштів виглядає незрозумілим — яким чином кошти від купівлі насіння будуть повертати назад науковцям, скільки саме вони отримають і коли. Ринок висококонкурентний — годі сподіватись, що товаровиробник піде купувати насіння тільки через дотацію на нього, хоча він може не отримати прогнозований результат», — пояснила експерт.
На думку Григоренко, механізм розподілу, однозначно, потрібно буде допрацьовувати.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Україна передала зразки насіння з національної колекції генетичних ресурсів рослин до Всесвітнього сховища насіння на Свальбарді в Норвегії.

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) сьогодні, 12 жовтня, розпочалося приймання заявок на отримання фінансової підтримки за напрямом «Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів».

Трава тефф в Україні переважно не культивується, хоча в світі досить популярна. Її використовують у їжу та на корм у тваринництві. Проте ТОВ «Агрофірма «Колос» давно вирощує дану культуру і отримує непогані результати.

Державний аграрний реєстр (ДАР) сьогодні, 2 жовтня, відкрив можливість подати заявку на підтримку для виноградарів і виноробів Одеської області, які постраждали внаслідок війни.

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.

Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фіскальний документ, що визначає засади бюджетної політики держави на наступні три роки.

В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.