Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фіскальний документ, що визначає засади бюджетної політики держави на наступні три роки.
Як повідомляє пресслужба Міністерства фінансів, декларація передбачає два сценарії бюджетного планування.
«Декларація розроблена на основі базового сценарію розвитку подій — суттєвого покращення безпекової ситуації з 2027 року — та водночас містить припущення щодо сценарію стійкості, що враховує можливість більш тривалого збереження активної фази воєнних дій», — пояснили у міністерстві.
Базовий сценарій передбачає перехід економіки від етапу відновлення до стійкого зростання з розширенням виробничих можливостей, нормалізацією функціонування інфраструктури та поступовим відновленням ринку праці. Саме цей сценарій покладено в основу показників Бюджетної декларації.
Водночас сценарій стійкості враховує більш тривалий перебіг воєнних дій. У цьому сценарії передбачено необхідність перегляду видатків сектору безпеки і оборони.
Прогнозні макроекономічні показники свідчать про послідовне зміцнення економіки України у 2027–2029 роках, зокрема:
Показники Бюджетної декларації узгоджені з міжнародними партнерами та відповідають зобов'язанням України.
«Одним із ключових пріоритетів Бюджетної декларації є планомірне скорочення дефіциту державного бюджету — з 18,5% ВВП у 2026 році до 5,5% ВВП у 2029 році. Це підтверджує курс уряду на боргову стійкість і відновлення довіри міжнародних партнерів», — пояснили у міністерстві.
І додали, що дохідна частина, сформована в умовах базового сценарію, формується на основі стабільної та справедливої фіскальної системи. За умови суттєвого покращення безпекової ситуації з 2027 року, доходи державного бюджету, зокрема завдяки пакету додаткових заходів, зростатимуть:
Попри складні умови воєнного часу, уряд підвищуватиме соціальні гарантії:
Бюджетна декларація також передбачає продовження реформи управління публічними інвестиційними проєктами — цифровізацію циклу управління, впровадження єдиних стандартів прозорості та підвищення ефективності використання ресурсів.

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

На Полтавщині школярів навчають керувати трактором за допомогою VR-тренажерів

Поєднання проблем морської логістики, пошкодженої портової інфраструктури, обмеження експорту та зростання вартості ресурсів створює загрозу збитковості аграрного виробництва, банкрутств підприємств і розриву виробничого циклу.

Український агросектор продовжує працювати в умовах надвисоких ризиків, де кожен неперевірений гектар землі несе смертельну загрозу для людей і техніки. Попри ризик підривів, фермери продовжують виїжджати на поля, обробляти їх, збирати врожаї та попереджати гуманітарну кризу в Україні та світі.

Провідні аграрні асоціації, які входять до громадської спілки «Всеукраїнський аграрний форум» (ВАФ), звернулися до прем'єр-міністра Сергія Корецького з проханням особисто втрутитися в ситуацію навколо запланованого «Укрзалізницею» підвищення тарифів на вантажні перевезення.

Новий Кабінет Міністрів України скасував постанови попереднього уряду, які передбачали створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних.

Кабінет Міністрів України перейменував Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на Міністерство економіки та довкілля України.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.

Гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель у 2026 році просувається критично повільно.

Державний бюджет України передбачає підтримку агросектору на рівні 13 млрд грн, але є ризик недофінансування окремих програм через недостатнє наповнення спецфонду.

Обсяг державної підтримки агросектору буде визначатися наповненням фондів, з яких виплачуються дотації.

Дані за жовтень демонструють складну, але прогнозовану ситуацію у грошово-кредитній політиці, торгівлі, фіскальному секторі й агросфері з відчутними наслідками для макроекономічної стабільності.