Про це розповів селекціонер ягідних культур, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України Олександр Ярещенко, повідомляє Seeds.
«На ринках країн потенційних, чи вже існуючих імпортерів української продукції очікують той затребуваний асортимент, який відомий і добре продається на їхніх ринках. Особливо це чітко видно по яблуку. І якраз азіатський регіон вимагає певних сортів, це сучасні сорти Гали Фуджі, Ред Делішес і т.д.», — розповів він.
За словами Ярещенка, традиційний асортимент, з якого створювалися сади в Україні, не був з самого початку орієнтований на експорт.
«У нас були більш традиційні сорти, і всі вважали: внутрішній ринок — і більше нічого нам не потрібно. Тому більшість виробників зараз переорієнтовуються. Планують закладання насаджень з розрахунку на експорт. Чітко під конкретні країни, заводи», — розказав науковець.
Також це стосується сортів ягідних культур, додав Ярещенко.
«Коли ми говоримо про експорт саме свіжої продукції, не заморозки — далеко не всі сорти, особливо вітчизняного асортименту, на жаль не відповідають цим досить жорстким вимогам», — підкреслив селекціонер.
Він пояснив, що ягода досить довго перебуває в дорозі, і тільки кращі сорти світової селекції придатні для експорту ягідних культур в свіжому вигляді. Особливо це стосується більш м'яких ягід, таких як суниця, малина, ожина і т.д.
«Тому є два основних напрямки, які дозволяють вирішити цю проблему. Перший — реєстрація в Україні кращих сортів світової селекції, які стають офіційно доступними для українських виробників. Інший напрямок, з моєї точки зору найбільш стратегічно правильний — це створення власного інноваційного продукту. Власних сортів, які б відповідали сучасним вимогам до ягідної продукції і експортно та комерційно конкурентоспроможними», — наголосив Олександр Ярещенко.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Заготівельники яблук у Волинській області скуповують у населення продкуцію по 2-3 грн/кг залежно від громади та умов доставки.

Садівники Полтавщини 2026 року планують зібрати близько 48 тис. т яблук, це на 20% більше, ніж минулоріч. Збирати плоди у регіоні почали на початку вересня і завершать у жовтні.

Угорщина цього року може зібрати найменший за останні 50 років урожай яблук. На врожайність негативно вплинули весняні заморозки, посуха та високі літні температури.

Цього року врожай малини в Україні, ймовірно, був меншим за торішній, однак високі ціни на ягоду компенсували недобір. Вартість сировини для переробки доходила до 193–195 грн/кг без ПДВ.

Волоський горіх — практично безвідходна культура. І заробляти тут можна не лише на продажі ядра. З нього віджимають олію, виготовляють мацерати, а макуху, що залишається після віджиму, переробляють на борошно та інші харчові продукти. Використання знаходиться навіть для зелених горіхів, перегородок, шкаралупи та листя. Тож один урожай може дати виробнику одразу кілька продуктів із доданою вартістю.

Україна — світовий лідер нетто-експорту замороженої малини з 2024 року і може продовжити цю тенденцію і у 2026/27 маркетинговому році.

В Україні садівники знижують відпускні ціни на яблука через стриманий попит і збільшення пропозиції осінніх сортів.

Сучасний агровиробничий комплекс із 10 га теплиць для гідропонного вирощування полуниці продають на Київщині за €9,8 млн.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.