Кукурудза, яка свого часу стимулювала розвиток елеваторного бізнесу, наразі його й губить.
Про це у статті в журналі «The Ukrainian Farmer» розповів заступник генерального директора ТОВ «Сол АГРО» Сергій Щербань, пише AgroTimes.
За його словами, наразі кукурудза стоїть у полях, і її масово відмовляються косити в небазисних показниках вологості.
«Й хоч наразі вартість сушіння зерна загалом залишилася на рівні 2022 року й становить в середньому 140-250 грн на зняття тонно-відсотка, проте фермеру кожну десяту тонну потрібно віддати за сушіння. До того ж цього року багато аграріїв зменшили площі під кукурудзою й замість неї посіяли соняшник. Відповідно, елеватори просто недоберуть певні обсяги зернової», — зауважив Сергій Щербань.

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Компанія «ТАС Агро» завершила обмолот олійних культур урожайю-2026.

Компанія ADM модернізує біоетанольний завод у штаті Небраска, США, щоб до 2027 року збільшити щорічну переробку кукурудзи приблизно на 508 тис. т.

Закупівельні ціни на фуражну кукурудзу продовжують знижуватись поточного тижня в українських портах.

Рекордне світове виробництво зернових не гарантує продовольчої безпеки, оскільки проблеми з логістикою ускладнюють постачання продукції на міжнародні ринки.

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

У групі компаній «Агрейн» триває збирання кукурудзи врожаю 2026 року. погода вносить корективи в графіки польових робіт.

Елеваторні комплекси ТОВ СП «НІБУЛОН» перетнули позначку в 1 млн т прийнятого збіжжя нового врожаю.

Аграрії через дефіцит ліквідності дедалі частіше звертаються до банків за кредитами під заставу зерна, однак вимоги до його зберігання ускладнюють доступ до такого фінансування.

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.