У межах співпраці з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) фахівці Ukravit провели онлайн-семінар для аграріїв. Навчання було спрямоване на невеликих агровиробників (земельний банк — до 300 га) із Харківської та Миколаївської областей — близько 200 господарств, які попередньо отримали ваучери на безкоштовне дослідження ґрунтів в Ukravit Institute.
Головним завданням семінару було допомогти аграріям розібратися у тонкощах дослідження ґрунтів: від правильної інтерпретації результатів аналізів до впровадження кроків, що покращують якість і здоров’я угідь. Зокрема, агроном-консультант ФАО Євген Садовський наголосив на важливості регулярного аналізу ґрунту та його безпосередньому впливі на врожайність і економічну ефективність господарства.
Продовжив тему агрохімік Ukravit доктор сільськогосподарських наук Дмитро Котельников, який детально зупинився на забезпеченості полів макро-, мезо- та мікроелементами, а також на показнику рН, від якого великою мірою залежить доступність живлення для рослин.
Велику увагу було приділено засоленості ґрунтів та її причинам, адже ця проблема останніми роками стає дедалі актуальнішою для більшості областей, а також показникам води, яка використовується аграріями для поливу, а отже, опосередковано чинить вплив на сільськогосподарські землі. Насамкінець слухачі отримали основну інформацію, як трактувати рекомендації, що супроводжують дослідження ґрунтів, і практичні поради з удобрення основних польових культур.
У цей непростий час наш агросектор має попри всі виклики лишатися сильним: адже від цього великою мірою залежить економіка країни та її продовольча безпека. Окрім хоробрості кожного аграрія продовжувати свою роботу, наша сила — ще й у знаннях. Наука допомагає працювати, зокрема й на землях, що постраждали внаслідок бойових дій, безпечно вирощувати на них культури і отримувати прибуток. Завдяки підтримці ФАО фахівці нашого інституту вже дослідили численні території, а сьогодні ми проводимо навчальну роботу, аби кожен агровиробник міг самостійно побачити, в якому стані перебувають його ґрунти та як підвищити їхній потенціал. Урожаю бути, якщо ми працюватимемо разом.
Проєкт був започаткований у 2025 році за фінансової підтримки уряду Австрії в межах ініціативи допомоги господарствам, що постраждали від бойових дій. На сьогодні фахівці Ukravit Institute уже дослідили ґрунти для 235 господарств із прифронтових регіонів.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Фермер Олександр Горда з Чернігівщини третій рік вирощує гарбузи на насіння, а його компаньйон Вадим Михайленко власноруч виготовляє техніку для збирання та переробки врожаю.

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

Українських аграріїв, фермерів, студентів і агроконсультантів запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації». Програма поєднує передові технології, світовий досвід і готові практичні рішення для зростання ефективності господарства.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує зниження світового виробництва зернових у 2026 році на 2,1% — до 2,979 млрд т.

Щоб подолати проблеми ущільнення, ерозії грунту та відродити родючість, одного-двох сезонів буде замало. Потрібно декілька років практичного впровадження певних заходів, спрямованих на вирішення конкретних проблем.

Анатолій Собкевич із Житомирщини ще під час військової служби думав, чим займатиметься після повернення до цивільного життя. Хотілося залишитися близько до землі, але водночас не повертатися до традиційного важкого господарювання. У 2025 році фермер заклав перші 20 соток спаржі та 2,5 сотки шафрану. Сьогодні господарство зосереджується на цих двох культурах, випробовує переробку та поступово готується до розвитку агротуристичного напряму.

Плануючи дослідження ґрунтів, аграрії найчастіше перевіряють вміст у них азоту, фосфору, калію, органічної речовини або показник рН. Проте є ще один фундаментальний показник, який визначає, як працюватиме вся система живлення. Це — гранулометричний склад ґрунту.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Питання глибокого обробітку ґрунту зазвичай виникає не одразу. До нього приходять тоді, коли традиційні підходи перестають давати бажаний результат. Саме з таким запитом у ФГ «Троя», що на Полтавщині, підійшли до вибору агрегату для роботи з ущільненими шарами ґрунту.