Ми працювали з великими гравцями ринку — світовими виробниками насіння, щороку масштабуючи проєкт із насінництва, збудували насіннєвий завод на Донеччині, почали експортувати насіння. Але через війну втратили виробництво. До речі, це вже другий насіннєвий завод, який втратила компанія. Сьогодні більшість наших зрошуваних земель опинилась на тимчасово окупованій території Донецькій області, але ще маємо на Київщині близько 300 га під зрошенням. Зараз розглядаємо можливість збільшення цих площ під поливом, шукаємо також інші проєкти, на яких могли б заробляти більше.
HarvEast продовжить розвивати насінництво та зацікавлений у залученні інвесторів
25 серпня 2022, 09:50 2249
HarvEast — один із українських агрохолдингів, який чи не найбільше постраждав внаслідок агресії з боку рф. Після 24 лютого компанія втратила основний актив на Донеччині, а другий актив, який знаходиться в Київській та Житомирській областях, потрапив під окупацію. До кінця березня агрохолдинг не мав змоги вийти в поля, тому пізніше за інших відновив свою діяльність.
Про це розповіла комерційна директорка HarvEast Тетяна Алавердова під час круглого столу «Зернові та бобові культури: ринки, можливості та перспективи», організований ТОВ «Центр підтримки експорту КТПП» за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку АГРО.
«Щодо стратегії HarvEast у переробці, ми розглядали різноманітні можливі проєкти, наприклад, будівництво заводу з виробництва протеїну. Оскільки наша компанія була одним із найбільших виробників гороху, який вирощувала у Донецькій області, то нам був цікавий цей напрям. Але він потребує значних інвестицій — лише на першому етапі потрібно вкласти $3-5 млн», — розповідає Тетяна Алавердова.
Вона додає, що для київського активу компанії раніше розглядали також і проєкти з виробництва кукурудзяного біоетанолу. Проте було прийняте рішення зосередитись на зрошенні та виробництві насіння.
Тетяна Алавердова, комерційна директорка HarvEast
Цього року компанія почала відмовлятися від звичних для неї раніше культур — пшениці та кукурудзи — і частково замістила їх нішевими (гірчицею, льоном, гречкою), оскільки вони мають вищу маржинальність та експортні можливості.
«В нас досить успішний досвід у насінництві, тому ми зацікавлені у залученні інвесторів, які б погодилися фінансувати розвиток цього напряму. Насінництво потребує значних інвестицій — на 1 га потрібно не менше $2,5 тис. Сьогодні через втрату активів через війну наша компанія фінансово дуже обмежена, але не полишає ідею будівництва нового насіннєвого заводу, запуску лінії для доробки нішевих культур, щоб мати потужності для виробництва кінцевого продукту», — розповідає Тетяна Алавердова.
За її словами, сьогодні аграрний сектор України найбільше потребує уваги та фінансової допомоги з боку міжнародних організацій — для запуску великих проєктів із переробки, розвитку потенціалу галузі. Тому агрокомпанії чекають на тих, хто попри ризики погодиться прийти в Україну в якості інвестора.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
