Якщо Україна хоче зайняти достатню частку ринку агропродукції у Африці, насамперед потрібно зосередитися на Танзанії. У цій країні сприятливий інвестиційний клімат, прозора політика для розвитку бізнесу, чітко окреслені процедури для створення і реєстрації іноземного агробізнесу та прозорі процеси придбання землі, а законодавча база дозволяє гарантувати надійність контрактів.
Про це розповів представник Export promotion zone Tanzania Давид Бісвілов під час конференції «Африка для агроекспортерів: шляхи відновлення втрачених ринків».
«Для інвесторів, зокрема і з України, передбачається звільнення від мита, тобто нульове мито на імпорт сировини та готову продукцію, також є широкий діапазон зниження податкових пільг, зменшення корпоративного податку на перші 5 років виробництва. Тобто діють дуже сприятливі програми для підтримки інвестицій», — розповідає Давид Бісвілов.
За його словами, у Танзанії навіть створений спеціальний Центр підтримки інвестицій, де великий акцент робиться на сільському господарстві — це допомога в отриманні різного роду дозволів, ліцензій, погоджень, підтримка в процесах сертифікації, пояснення законодавчих моментів. Всі ці послуги можна отримати онлайн.
«Для українських підприємств є багато можливостей у Танзанії. Ми підтримуємо сільськогосподарський напрям, і насамперед нас цікавить пшениця. Ми імпортуємо понад 900 тис. т пшениці на рік, і уряд країни прагне скоротити імпорт, щоб збільшити продовольчу безпеку та забезпечити наявність і доступність пшеничної продукції на місцевому ринку», — зазначає Давид Бісвілов.
Він додав, що в Танзанії також є високий попит на рослинні олії, і це найбільша категорія товарів, яка імпортується до країни.
«Наша мета — залучити інвестиції у виробництво соняшникової та соєвої олії, щоб збільшити виробництво всередині країни щонайменше на 1 млн т на рік. Станом на сьогодні імпорт харчової олії складає близько 320 тис. т на рік», — зауважив Давид Бісвілов.
Також у Танзанії планують збільшити регіональну частку виробництва кормів для тваринництва на основі соєвої продукції.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС
Олійно-екстракційні заводи (ОЕЗ) в Україні практично припинили переробку ріпаку й активно переходять на соняшник.

Агросезон-2026 ще триває, але перші результати вже дають змогу побачити важливі зміни та тенденції в економіці агровиробництва. Рання група культур уже зібрана, пізня — у процесі, тому вже зараз можна попередньо оцінювати, як виробничі результати та ринкові умови впливатимуть на економіку сезону 2026.

25 листопада 2026 року у Львові відбудеться ювілейний, п’ятий Ukrainian Livestock Summit — ключова професійна подія України для представників тваринництва, птахівництва, кормовиробництва та переробної галузі.

Фактичний показник EBITDA після реалізації продукції сезону 2025 року по основних агрокультурах становить $405/га. Порівняно із сезоном 2024 року, коли EBITDA досяг $446/га, результат знизився приблизно на 9%.

Наприкінці вересня Українсько бобово-соєва асоціація (УБСА) зібрала представників агробізнесу та міжнародної торгівлі з 30 країн світу у Мерсіні в Туреччинні на AgroFoodSummit 2026.

Україна заходить у новий сезон-2026/27 з оптимістичною оцінкою щодо врожаю соняшнику та песимістичними настроями щодо реалізації потенціалу переробки.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) виставило на аукціон у системі «Prozorro.Продажі» три лоти сільськогосподарської продукції загальною вагою 94,8 т.

Республіка Малаві отримала першу у 2026 році партію української продовольчої допомоги в межах гуманітарної ініціативи Food from Ukraine.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Загальний обсяг імпорту сільськогосподарської продукції до Танзанії на рік складає майже $2 млрд. Водночас обсяги зернових та овочів упали за останні п’ять років з $1 млрд до $500 млн. Олії рослинного та тваринного походження — $450 млн на рік.