Про це пише видання The Economist.
Накладення мита призвело до дисбалансу на ринках із безлічі сільськогосподарських товарів, а також значно позначилося на цінах. Наприклад, китайські тарифи на соєві боби скоротили експорт Америки, що призвело до нарощування внутрішніх запасів і падіння цін.
За словами генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тараса Висоцького, американські аграрії в результаті введення Китаєм імпортних мит зазнають збитків приблизно в $11 млрд.
«Непродумана політика Трампа щодо введення стрімких тарифів на сталь, алюміній і десятки китайських товарів призвела до того, що Піднебесна автоматично прийняла подібні заходи і проти основних сільськогосподарських продуктів США, таких як соя і свинина. В результаті уряд США виділить до $12 млрд на разову допомогу американським фермерам, які постраждали від відповідних тарифів, встановлених торговими партнерами», — коментує Тарас Висоцький.
Генеральний директор УКАБ також додає, що в результаті прийняття так званих соєвих правок, втрати аграріїв оцінюються в 10 млрд грн щорічно.
«Тема дуже наболіла для виробників сої і ріпаку, проте абсолютно байдужа для чиновників. Не вчимося на чужих помилках, і це дуже прикро. Непродумані рішення депутатів так і залишилися без чіткого виходу із ситуації», — зазначає Тарас Висоцький.
Президент України досі не підписав законопроект 7403-д, який би хоча б частково врятував ринок від просідання.
Наталія Ключнікова, AgroPortal.ua

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Експортні ціни на українську пшеницю перестали покривати витрати на її вирощування через високу вартість логістики.

Українські експортери у липні через Польщу перевезли 400 тис. т агропродукції автомобільним і залізничним транспортом разом. У серпні їм вдалося вийти вже на 530 тис. т.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

В Україні з початком сезону-2026/27 сформувалися стартові ціни попиту на сою нового врожаю, які значно нижче аналогічних у попередні два роки.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

Компанія Tyson Foods закриє або продасть три свої заводи з виробництва та пакування яловичини у США.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.

З часу введення експортного мита на ріпак і сою ліквідність ріпаку сповільнилась. Якщо до публікації так званих «соєвих правок» експерти аналітичної компанії Barva Invest оцінювали річний обсяг переробки ріпаку в 500 тис. т, то кожен місяць подібного режиму невизначеності додає до цього показника ще 200 тис. т. Цей ріпак лишається в країні, хоча міг би експортуватися.