Збитки, завдані фізичним активам агропромислового комплексу України внаслідок російського вторгнення, становлять $10,3 млрд, а економічні втрати сягнули майже $70 млрд.
Про це свідчать підрахунки Київської школи економіки (KSE), опубліковані у журналі Швейцарської вищої технічної школи Цюріха.
Найбільше із $10,3 млрд обсягу збитків припадає на сільськогосподарську техніку — майже 57% усіх втрат, або $5,8 млрд, пошкодження тракторів лідирує за підкатегоріями — до $1,6 млрд. Загалом понад 21% всього наявного парку сільськогосподарської техніки та обладнання в Україні повністю або частково пошкоджено.
Другою за величиною категорією пошкоджених активів є запаси зернових та олійних культур, які не лише знищувались, але й викрадались росіянами. Збитки сягають $1,9 млрд, що включає приблизно 4 млн т зернових і олійних культур.
Третьою за величиною пошкодженою категорією активів є сховища, на які припадає 17,5% всіх збитків, або $1,8 млрд. Майже 11,3 млн т потужностей було повністю зруйновано, а ще 3,3 млн т частково пошкоджено.
Водночас 16 млн га знаходяться під загрозою забруднення вибухівкою, на розмінування сільгоспземель України необхідно буде витратити $12,8-26,6 млрд. Потреби у реконструкції та відновленні агросектору, які не пов'язані з розмінуванням, прогнозуються на рівні $56,3 млрд.
Збитки агросектору від руйнування Каховської дамби оцінюються в $1,18 млрд (при цьому збитки становлять $1,15 млрд, а прямі збитки — $25,7 млн відповідно). Найбільших прямих збитків зазнав рибний сектор, які оцінюються в $24,5 млн.
За даними фахівців, загальні втрати сільського господарства України оцінюються в $69,8 млрд. Ця цифра значно перевищує весь сільськогосподарський ВВП України за 2021 рік. На відміну від прямих збитків, втрати сільського господарства розраховуються на основі передбачуваного недоотриманого доходу через зниження обсягів виробництва, падіння цін та збільшення виробничих витрат внаслідок повномасштабного вторгнення.
Найбільша категорія втрат, що становить 49,2% від загальної суми (або $34,3 млрд), пов'язана зі зниженням виробництва продукції рослинництва. Для однорічних культур, на які припадає більша частина цієї категорії, таке зниження виробництва оцінюється не лише для 2022 та 2023 років, але й включає подальші втрати у 2024 році через скорочення посівних площ. Втрати через зниження виробництва продукції тваринництва, аквакультури та рибальства склали $5,6 млрд до грудня 2023 року.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Бізнесу потрібно зважати не лише на виклики війни, а і на захист підприємств і технологічних рішень від промислових вибухів у ході експлуатації обладнання.

Кабінет Міністрів України пропонує оновити порядок роботи підприємств під час жовтого рівня повітряної тривоги, передбачивши додатковий час для облаштування укриттів і диференційовані вимоги до їхньої місткості.

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

Німецькі свинарські господарства продають свиней за ціною, яка не покриває витрат на виробництво.

В Україні планують спростити розміщення засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) на земельних ділянках.

Війська рф ударили по птахофабриці у Бориспільському районі Київщини.

Колишнього директора державного сільгосппідприємства на Полтавщині судитимуть за продаж зерна за цінами нижче ринкових, через що підприємство недоотримало майже 2,7 млн грн.

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.