Збитки, завдані фізичним активам агропромислового комплексу України внаслідок російського вторгнення, становлять $10,3 млрд, а економічні втрати сягнули майже $70 млрд.
Про це свідчать підрахунки Київської школи економіки (KSE), опубліковані у журналі Швейцарської вищої технічної школи Цюріха.
Найбільше із $10,3 млрд обсягу збитків припадає на сільськогосподарську техніку — майже 57% усіх втрат, або $5,8 млрд, пошкодження тракторів лідирує за підкатегоріями — до $1,6 млрд. Загалом понад 21% всього наявного парку сільськогосподарської техніки та обладнання в Україні повністю або частково пошкоджено.
Другою за величиною категорією пошкоджених активів є запаси зернових та олійних культур, які не лише знищувались, але й викрадались росіянами. Збитки сягають $1,9 млрд, що включає приблизно 4 млн т зернових і олійних культур.
Третьою за величиною пошкодженою категорією активів є сховища, на які припадає 17,5% всіх збитків, або $1,8 млрд. Майже 11,3 млн т потужностей було повністю зруйновано, а ще 3,3 млн т частково пошкоджено.
Водночас 16 млн га знаходяться під загрозою забруднення вибухівкою, на розмінування сільгоспземель України необхідно буде витратити $12,8-26,6 млрд. Потреби у реконструкції та відновленні агросектору, які не пов'язані з розмінуванням, прогнозуються на рівні $56,3 млрд.
Збитки агросектору від руйнування Каховської дамби оцінюються в $1,18 млрд (при цьому збитки становлять $1,15 млрд, а прямі збитки — $25,7 млн відповідно). Найбільших прямих збитків зазнав рибний сектор, які оцінюються в $24,5 млн.
За даними фахівців, загальні втрати сільського господарства України оцінюються в $69,8 млрд. Ця цифра значно перевищує весь сільськогосподарський ВВП України за 2021 рік. На відміну від прямих збитків, втрати сільського господарства розраховуються на основі передбачуваного недоотриманого доходу через зниження обсягів виробництва, падіння цін та збільшення виробничих витрат внаслідок повномасштабного вторгнення.
Найбільша категорія втрат, що становить 49,2% від загальної суми (або $34,3 млрд), пов'язана зі зниженням виробництва продукції рослинництва. Для однорічних культур, на які припадає більша частина цієї категорії, таке зниження виробництва оцінюється не лише для 2022 та 2023 років, але й включає подальші втрати у 2024 році через скорочення посівних площ. Втрати через зниження виробництва продукції тваринництва, аквакультури та рибальства склали $5,6 млрд до грудня 2023 року.

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

На Полтавщині школярів навчають керувати трактором за допомогою VR-тренажерів

У фермерського господарства «Вікторія 2025» (Запорізька область) є склади для зберігання зерна, але це дуже небезпечно через постійні атаки ворожих дронів, які цілять, зокрема, і по складах агропродукції.

Два російські дрони вранці у понеділок, 3 серпня, атакували сільськогосподарський об'єкт на території Волохово-Ярського старостинського округу Харківської області, спровокувавши пожежу на складах. Постраждалих унаслідок удару немає, на місці працюють рятувальники.

Крафтове виробництво тихих та ігристих вин Axis Wine у Львові було знищено внаслідок масованої атаки рф у ніч на 30 липня 2026 року.

Індія, найбільший у світі покупець соняшникової олії, переорієнтовується на альтернативні види рослинних олій через перебої з постачанням продукції з України та росії.

Потужні буревії, що пройшли 14 липня в регіоні Нюрнберга та Верхнього Пфальцу (Баварія, Німеччина), завдали значних збитків овочівникам. За попередніми оцінками, стихія пошкодила близько 400 га посівів, а окремі господарства втратили до 90% урожаю.

Унаслідок російського ракетного удару в ніч на 19 липня було повністю знищено основний склад готової продукції компанії Global Spirits. Попередньо збитки оцінюють у понад 100 млн грн.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?