Збитки, завдані фізичним активам агропромислового комплексу України внаслідок російського вторгнення, становлять $10,3 млрд, а економічні втрати сягнули майже $70 млрд.
Про це свідчать підрахунки Київської школи економіки (KSE), опубліковані у журналі Швейцарської вищої технічної школи Цюріха.
Найбільше із $10,3 млрд обсягу збитків припадає на сільськогосподарську техніку — майже 57% усіх втрат, або $5,8 млрд, пошкодження тракторів лідирує за підкатегоріями — до $1,6 млрд. Загалом понад 21% всього наявного парку сільськогосподарської техніки та обладнання в Україні повністю або частково пошкоджено.
Другою за величиною категорією пошкоджених активів є запаси зернових та олійних культур, які не лише знищувались, але й викрадались росіянами. Збитки сягають $1,9 млрд, що включає приблизно 4 млн т зернових і олійних культур.
Третьою за величиною пошкодженою категорією активів є сховища, на які припадає 17,5% всіх збитків, або $1,8 млрд. Майже 11,3 млн т потужностей було повністю зруйновано, а ще 3,3 млн т частково пошкоджено.
Водночас 16 млн га знаходяться під загрозою забруднення вибухівкою, на розмінування сільгоспземель України необхідно буде витратити $12,8-26,6 млрд. Потреби у реконструкції та відновленні агросектору, які не пов'язані з розмінуванням, прогнозуються на рівні $56,3 млрд.
Збитки агросектору від руйнування Каховської дамби оцінюються в $1,18 млрд (при цьому збитки становлять $1,15 млрд, а прямі збитки — $25,7 млн відповідно). Найбільших прямих збитків зазнав рибний сектор, які оцінюються в $24,5 млн.
За даними фахівців, загальні втрати сільського господарства України оцінюються в $69,8 млрд. Ця цифра значно перевищує весь сільськогосподарський ВВП України за 2021 рік. На відміну від прямих збитків, втрати сільського господарства розраховуються на основі передбачуваного недоотриманого доходу через зниження обсягів виробництва, падіння цін та збільшення виробничих витрат внаслідок повномасштабного вторгнення.
Найбільша категорія втрат, що становить 49,2% від загальної суми (або $34,3 млрд), пов'язана зі зниженням виробництва продукції рослинництва. Для однорічних культур, на які припадає більша частина цієї категорії, таке зниження виробництва оцінюється не лише для 2022 та 2023 років, але й включає подальші втрати у 2024 році через скорочення посівних площ. Втрати через зниження виробництва продукції тваринництва, аквакультури та рибальства склали $5,6 млрд до грудня 2023 року.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Війська рф сьогодні, 15 вересня, завдали удару по цивільній інфраструктурі Одеської області.

Блокування експорту продовольства з України морським шляхом негативно вплине на продовольчу безпеку всього світу.

Порти Великої Одеси з 22 липня скоротили переробку вантажів більш ніж у 15 разів.

Міжнародний реєстр збитків відкрив три останні категорії заяв для юридичних осіб. Відтепер бізнес може подавати заяви за всіма передбаченими для нього категоріями.

Фінансові результати діяльності підприємств сільського, лісового та рибного господарства за підсумками 1 півріччя становили 5,3 млрд грн (до оподаткування).

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?