Вітчизняні підприємці втратили 5-8% доходу, а в деяких областях — 15-16% через пошкодження енергосистеми України.
Про це повідомив генеральний директор Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств В'ячеслав Биковець у інформаційно-аналітичній програмі «Насправді».
«Якщо згадувати цей удар, який відбувся 16 листопада, я бачив дані по закладах громадського харчування, торгівлі, то втрати склали від 3-5%. Тобто через відсутність світла, через так звані простої, на які ставали ті чи інші підприємства. Гірша ситуація була після 23 листопада, по Україні це було 5-8% втрат, а по окремих областях вони складали 15-16%. Єдина область, у якої не було втрат, — це Житомирська», — зазначає В'ячеслав Биковець.
Зокрема, найбільші проблеми, з якими зараз стикається бізнес, — це повна зупинка виробництва, простій, розрив логістичних ланцюжків, зростання собівартості, скорочення попиту замовлень, втрата клієнтів та доходу.
На думку експерта, легше будувати свою діяльність тим, хто має генератори. Але багато закладів громадського харчування уже скоротили режим роботи, переглянули своє меню, щоб виключити з нього ті страви, які потребують певної кількості енергоємності.
В'ячеслав Биковець переконаний, що закупівля генераторів, плата за мито, бензин та дизель, на яких працює генератор, лягатимуть на собівартість продукції.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

В умовах нестабільної електромережі українські аграрії все активніше інвестують у системи захисту електрообладнання.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Форма господарювання (ФОП, ТОВ, кооператив тощо) дає право вести підприємницьку діяльність, сплачувати податки та торгувати, але не надає дозволу на переробку харчового продукту для введення в обіг.

Кабінет Міністрів України 11 лютого затвердив Порядок надання, оформлення, припинення та відновлення статусу суб’єкта ветеранського підприємництва.