Вітчизняні підприємці втратили 5-8% доходу, а в деяких областях — 15-16% через пошкодження енергосистеми України.
Про це повідомив генеральний директор Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств В'ячеслав Биковець у інформаційно-аналітичній програмі «Насправді».
«Якщо згадувати цей удар, який відбувся 16 листопада, я бачив дані по закладах громадського харчування, торгівлі, то втрати склали від 3-5%. Тобто через відсутність світла, через так звані простої, на які ставали ті чи інші підприємства. Гірша ситуація була після 23 листопада, по Україні це було 5-8% втрат, а по окремих областях вони складали 15-16%. Єдина область, у якої не було втрат, — це Житомирська», — зазначає В'ячеслав Биковець.
Зокрема, найбільші проблеми, з якими зараз стикається бізнес, — це повна зупинка виробництва, простій, розрив логістичних ланцюжків, зростання собівартості, скорочення попиту замовлень, втрата клієнтів та доходу.
На думку експерта, легше будувати свою діяльність тим, хто має генератори. Але багато закладів громадського харчування уже скоротили режим роботи, переглянули своє меню, щоб виключити з нього ті страви, які потребують певної кількості енергоємності.
В'ячеслав Биковець переконаний, що закупівля генераторів, плата за мито, бензин та дизель, на яких працює генератор, лягатимуть на собівартість продукції.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Ціни на сало у вересні зростали другий місяць поспіль.

Окремі партії перцю торговельної марки Terre Exotique відкликають в Україні через ризик забруднення бактеріями Salmonella.

Великий виробник м’ясо-молочної продукції в Одеській області — ТОВ «Титан» — днями зазнав атаки російських військ.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

В умовах нестабільної електромережі українські аграрії все активніше інвестують у системи захисту електрообладнання.

Форма господарювання (ФОП, ТОВ, кооператив тощо) дає право вести підприємницьку діяльність, сплачувати податки та торгувати, але не надає дозволу на переробку харчового продукту для введення в обіг.

Кабінет Міністрів України 11 лютого затвердив Порядок надання, оформлення, припинення та відновлення статусу суб’єкта ветеранського підприємництва.