Чим довше триває війна, тим складніше компаніям утримувати обсяги ділової активності та розмір заробітної плати своїх працівників. В умовах кризи український бізнес оптимізує витрати, часто це відбувається за рахунок зарплат. Так, у більшості професійних сфер у травні триває зниження зарплат.
Про це повідомляє експертно-аналітичний центр кадрового порталу grc.ua в огляді заробітних плат, що пропонують у відкритих вакансіях у травні.
Відзначається, що українські компанії озвучують, що в умовах війни одним із головних завдань для них є утримання та підтримка діючих працівників. Проте більшість із тих підприємств та організацій, що працюють, не мають змоги платити співробітникам заробітні плати на довоєнному рівні. Новим працівникам, яких наймають компанії, пропонують зарплати теж нижчі, аніж це було до війни.
Аналіз бази актуальних вакансій на кадровому порталі grc.ua, показав, що у травні у більшості професійних сфер триває зниження заробітних плат.
За виключенням кількох професійних сфер:
Позитивна динаміка середньої зарплати спостерігається у таких сферах: бухгалтерія, управлінський облік, фінанси підприємства. Цим фахівцям у травні пропонують 19 800 грн на відміну від квітня, коли пропонували в середньому 17 500 грн. Підвищилися середні зарплати у відкритих вакансіях для HR (з 15 000 грн у квітні до 29 700 грн у травні), у сфері маркетингу, реклами та PR (з 26 600 грн у квітні до 30 800 грн у травні). Відчутно збільшилися пропоновані зарплати для директорів та керівників (з 63 200 грн у квітні до 86 100 грн у травні).

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Агросезон-2026 ще триває, але перші результати вже дають змогу побачити важливі зміни та тенденції в економіці агровиробництва. Рання група культур уже зібрана, пізня — у процесі, тому вже зараз можна попередньо оцінювати, як виробничі результати та ринкові умови впливатимуть на економіку сезону 2026.

Компанії МХП, Kernel та «Астарта-Київ» посіли перші три місця у рейтингу роботодавців агросектору, які найчастіше згадують ChatGPT і Gemini.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Брак робочої сили залишається головною перешкодою для ведення бізнесу, але частка підприємств, які скаржаться на неї, впала вперше з лютого 2026 року.

Війна змінила український ринок праці. Під тиском мобілізації, міграції та хронічного дефіциту кадрів бізнес почав переглядати звичні кадрові стереотипи.

Раптовий візит податкової, Держпраці чи Держекоінспекції — стрес для більшості власників бізнесу. Неоформлений працівник, відсутність первинної документації чи створення небезпеки для навколишнього середовища тягне за собою штрафи розмірами в десятки тисяч гривень. Ба більше, низка порушень може спричинити вимушене призупинення діяльності підприємства чи призвести до адміністративної та кримінальної відповідальності керівництва.

Українські компанії впродовж останніх років стикаються з дефіцитом керівників вищої ланки. На підбір, адаптацію та утримання таких спеціалістів бізнес витрачає найбільше ресурсів, тому їхні зарплати, як основний мотивуючий фактор, збільшилися за останній рік.

Уже четвертий рік поспіль Kernel запрошує студентів і випускників до навчання у своєму освітньому проєкті Open AgriTech University (OAU). Старт цьогорічного сезону відзначили традиційним святковим відкриттям і оновленим форматом, який повністю відповідає технологічному вектору розвитку компанії Kernel як сучасного лідера в галузі AgriTech.

Середньомісячний дохід усіх водіїв у агрогалузі торік виріс на 17% порівняно з 2023 роком і склав 24,6 тис. грн. Водночас компанії повідомляють про посилення кадрового голоду, і вже цьогоріч вперше за кермом вантажних автомобілей зʼявилися жінки.

Українські пошукачі наразі стикаються з традиційними для кризи на ринку праці явищами — дефіцит вакансій, висока конкуренція, завищені вимоги роботодавців до кандидатів, зниження зарплат і збільшення строків пошуку роботи. У деяких професійних сферах кількість вакансій залишається критично низькою від початку війни.