Рішення уряду про зміну порядку розрахунку мінімальних експортних цін на деякі види агропродукції створює певні ризики для експорту.
Про це повідомив генеральний директор «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ) Олег Хоменко у блозі на Agrotimes.
На думку членів УКАБ, основним недоліком методологічного характеру є ніким та нічим не обґрунтована зміна у розрахунку референтних мінімальних експортних цін на окремі види товарів із застосуванням квантильного методу з п’ятого на десятий процентиль.
«На практиці це означає, що з квітня мінімальна експортна ціна буде вищою. Адже що вищий процентиль, яким передбачено виключення 10% нижчих цін, то більша кількість вищих цін залишається для розрахунку... Також ймовірно, що згодом уряд перегляне цей показник, і для обрахунку мінімальних експортних цін залишатиметься все більша кількість вищих цін», — пояснив Хоменко.
Він також зауважив, що тепер компаніям-експортерам слід пояснити своїм контрагентам, що в укладеному контракті варто збільшити ціни, оскільки інакше неможливо буде вивезти партію за кордон.
Хоменко зауважив, що Мінагрополітики відреагувало на звернення агробізнесу й запропонувало спільно знайти рішення. Тож аграрні асоціації надіслали пропозиції щодо удосконалення порядку.
Зокрема, УКАБ пропонуватиме коригувати розрахунок мінімальної експортної ціни, не тільки відштовхуючись від методу 10% процентилю, а й ураховуючи середньозважені ціни. Таким чином мінімальна експортна ціна має бути не більше, ніж 80% від середньозваженої. Цей підхід має кращу прив’язку до реальної ситуації на ринку й, на переконання членів УКАБ, є більш об’єктивним.
Друга пропозиція стосується більш швидкої реакції міністерства на ринкові зміни.
«Ми пропонуємо, щоб Мінагрополітики мало можливість оперативно втручатися в ситуацію й встановлювати мінімальні експортні ціни не раз на місяць, а раз на декаду, якщо вартість агропродукції впаде більш ніж на 10-20%», — додав Хоменко, зауваживши, що йдеться саме про право, а не обов’язок.
Водночас, за його словами, було б логічним орієнтуватись на торговельні майданчики тих країн, куди Україна експортує агропродукцію. Зокрема, Варшавську біржу, Euronext, MATIF тощо.
«Уряд запровадив режим експортного забезпечення з метою боротьби з так званим «сірим» експортом, і бізнес погоджується з цим: дуже важливо, щоб валютна виручка надходила в Україну в повному обсязі. Натомість агропідприємствам потрібен такий механізм формування мінімальних експортних цін, який би не заважав узгоджувати вартість продукції з контрагентами й вільно торгувати. Тож є сподівання, що агробізнес почують, і спільними зусиллями вдасться напрацювати зважений механізм формування мінімальних експортних цін», — підсумував гендиректор УКАБ.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 4 вересня складає 3,9 млн т, що на 14% менше за показник минулого сезону.

Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у серпні дещо зріс, оскільки високі погодні ризики викликали занепокоєння щодо перспектив постачання.

Останніми роками у вирощуванні мигдалю відбувається перехід від традиційного ручного обрізання до механічних технологій. Дедалі більше господарів сьогодні під час закладання саду відразу враховують факт механізації.

Європейський Союз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Агрохолдинг «Ландекс Агро» (Харківська обл.) планує у сезоні 2027 року суттєво розширити посіви нішевих культур. Результати поточного сезону підтвердили перспективність напряму.

Деяке зниження цін спостерігалось на українському ринку фуражної кукурудзи минулого тижня.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.