Рішення уряду про зміну порядку розрахунку мінімальних експортних цін на деякі види агропродукції створює певні ризики для експорту.
Про це повідомив генеральний директор «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ) Олег Хоменко у блозі на Agrotimes.
На думку членів УКАБ, основним недоліком методологічного характеру є ніким та нічим не обґрунтована зміна у розрахунку референтних мінімальних експортних цін на окремі види товарів із застосуванням квантильного методу з п’ятого на десятий процентиль.
«На практиці це означає, що з квітня мінімальна експортна ціна буде вищою. Адже що вищий процентиль, яким передбачено виключення 10% нижчих цін, то більша кількість вищих цін залишається для розрахунку... Також ймовірно, що згодом уряд перегляне цей показник, і для обрахунку мінімальних експортних цін залишатиметься все більша кількість вищих цін», — пояснив Хоменко.
Він також зауважив, що тепер компаніям-експортерам слід пояснити своїм контрагентам, що в укладеному контракті варто збільшити ціни, оскільки інакше неможливо буде вивезти партію за кордон.
Хоменко зауважив, що Мінагрополітики відреагувало на звернення агробізнесу й запропонувало спільно знайти рішення. Тож аграрні асоціації надіслали пропозиції щодо удосконалення порядку.
Зокрема, УКАБ пропонуватиме коригувати розрахунок мінімальної експортної ціни, не тільки відштовхуючись від методу 10% процентилю, а й ураховуючи середньозважені ціни. Таким чином мінімальна експортна ціна має бути не більше, ніж 80% від середньозваженої. Цей підхід має кращу прив’язку до реальної ситуації на ринку й, на переконання членів УКАБ, є більш об’єктивним.
Друга пропозиція стосується більш швидкої реакції міністерства на ринкові зміни.
«Ми пропонуємо, щоб Мінагрополітики мало можливість оперативно втручатися в ситуацію й встановлювати мінімальні експортні ціни не раз на місяць, а раз на декаду, якщо вартість агропродукції впаде більш ніж на 10-20%», — додав Хоменко, зауваживши, що йдеться саме про право, а не обов’язок.
Водночас, за його словами, було б логічним орієнтуватись на торговельні майданчики тих країн, куди Україна експортує агропродукцію. Зокрема, Варшавську біржу, Euronext, MATIF тощо.
«Уряд запровадив режим експортного забезпечення з метою боротьби з так званим «сірим» експортом, і бізнес погоджується з цим: дуже важливо, щоб валютна виручка надходила в Україну в повному обсязі. Натомість агропідприємствам потрібен такий механізм формування мінімальних експортних цін, який би не заважав узгоджувати вартість продукції з контрагентами й вільно торгувати. Тож є сподівання, що агробізнес почують, і спільними зусиллями вдасться напрацювати зважений механізм формування мінімальних експортних цін», — підсумував гендиректор УКАБ.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Висока вартість логістики продовжує тиснути на експортні ціни на пшеницю, а перспективи подальшого зростання ринку дедалі більше залежать від перебігу посівної кампанії.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Одними з найдорожчих рослинних олій у виробництві є амарантова та олія з кедрового горіха.

Затяжні опади ускладнюють збирання кукурудзи в Україні та збільшують витрати аграріїв.

Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило результати щотижневого моніторингу цін на продукти харчування.

Кліматичні умови та ґрунти Херсонської, Закарпатської, Запорізької, Миколаївської та Одеської областей ідеально підходять для закладання мигдалевих садів у промислових масштабах.

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.