Такими оцінками на конференції «М’ясний бізнес 2019» поділився аналітик агропродовольчих ринків ФАО Андрій Панкратов.
Головним чином на зростання експорту вплине сегмент курятини. Її буде поставлено на зовнішні ринки 410 тис. т або на чверть більше у річному обчисленні.
Обсяги експорту яловичини та свинини залишаться незначними, приблизно на рівні 2018 р.
За словами експерта, основну тенденцію на глобальному ринку задають високі світові ціни на м’ясо. Це робить вигідними зовнішні поставки, але водночас здорожчує імпорт.
Як наслідок, імпорт м’яса за результатами 2019 р. буде нижчим — 247 тис. т порівняно з торішніми 259 тис. т.
Водночас, ціни на м’ясо в Україні стабілізуються. Якщо в 2017 р. м’ясний кошик для пересічного українця подорожчав на 37%, то у 2018 р. — на 7%, а протягом 2019-го — всього на 6%.
Як наслідок — внутрішнє споживання м’яса зростає. За оцінками Панкратова, у 2019 р. цей показник додасть майже 2%.
До слова, переважно українці споживають курятину (приблизно 1 млн т щороку) та свинину (понад 600 тис. т).
Ірина Кравченко, AgroPortal

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Японія відновлює імпорт українського м’яса птиці та яєць після п’яти років обмежень.

Україна у вересні поточного року експортувала близько 1,17 тис. т великої рогатої худоби (ВРХ) живою вагою, що на 11% менше відносно серпня 2026 року і на 110% більше відносно вересня 2025 року.

Українські експортери у першому півріччі 2026 року збільшили частку обробленої аграрної продукції, проте темпи зростання помітно сповільнились.

Виробничі потужності ферми «ПерепілочкаBRO» наразі дозволяють одночасно утримувати максимум 9-10 тисяч перепілок. Найближчим часом господарство планує розширити ферму.

Бразилія, Аргентина, Парагвай та Уругвай не можуть домовитися про розподіл пільгових квот на експорт м’яса до ЄС у межах угоди про вільну торгівлю між Меркосур та Європейським Союзом.

Підприємства роздрібної торгівлі та підприємці забезпечують 55% усіх продажів на українському ринку свіжої плодоовочевої продукції, решта — неорганізована торгівля.



