За вісім місяців 2024 року загальний експорт ячменю уже становить понад 2,5 млн т на суму $404,135 млн.
Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко.
За його словами, останніми роками найбільшими імпортерами вітчизняного ячменю, які забезпечують стабільний попит на нього та роблять важливою експортною культурою, є Китай, Туреччина, Іспанія, Саудівська Аравія, Лівія та низка інших країн.
«Торік Україна експортувала 2,2 млн т ячменю майже до 40 країн світу. Значні постачання здійснені до Туреччини (19,2%), Іспанії (18,0%) та Китаю (17,3%)», — додає науковець.
У 2023 році до трійки основних експортерів ячменю увійшли Австралія, Франція та Німеччина, на які припало більше половини світового експорту культури.
«Україна ж у довоєнні роки традиційно входила до топ-5 найбільших постачальників ячменю у світі. Торік, незважаючи на складну ситуацію, наша держава спромоглася забезпечити собі місце у топ-10 із часткою у 3,4%, посівши 8-му позицію у рейтингу основних експортерів культури», — резюмував Олександр Нечипоренко.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

В Україні триває збір озимої пшениці. Але зупинка експорту через порти та низькі закупівельні ціни призвели до того, що на Одещині аграрії подекуди навіть припиняють збір урожаю, адже немає складських приміщень для зберігання зерна.

Після посилення російських атак на порти Великої Одеси «Укрзалізниця» працює над розширенням альтернативних маршрутів для експорту українського зерна.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Ринок нішевих круп’яних культур в Україні потребує розвитку. Хоч для їх вирощування є значний потенціал, проте площі під низкою культур суттєво зменшені. Причини різні — від погоди до цінових коливань.

Державні фітосанітарні інспектори головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області завершили обстеження посівів ячменю, що вирощується з метою подальшого експорту до Китайської Народної Республіки.

Валовий збір зернових і зернобобових культур 2025 року очікується на рівні 53,4 млн т, що на 5,1% менше за торішні показники.

У 2025 році аграрії продовжать робити ставку на олійні культури, оскільки ті залишаються більш прибутковими порівняно із зерновими.

Зростання цін на овочеву продукцію стимулюватиме агробізнес до нарощування обсягів виробництва у 2025 році.