Анна Кікоть, технічна спеціалістка з підтримки й розвитку протруйників компанії «Сингента»
Насіннєвий матеріал є основою стабільного та прогнозованого врожаю, адже саме в ньому закладено генетичний потенціал культури. Якісна обробка насіннєвого матеріалу протруйниками є першим кроком до здорових і рівномірних сходів. Вона захищає насіння та молоді рослини від ґрунтових і насіннєвих інфекцій, шкідників і стресових факторів на початкових етапах розвитку. Саме якісно нанесений протруйник допомагає максимально реалізувати потенціал культури та зменшити ризики втрат урожаю.
Кожного сезону аграрії стикаються з питанням: чи можна використовувати насіння, яке було оброблене фунгіцидами та інсектицидами, але залишилося невикористаним з минулого року? Особливе занепокоєння викликає можливе зниження ефективності протруйників — чи залишається вміст діючих речовин стабільним і чи не втрачають вони своїх захисних властивостей із часом.
Також серед частини аграріїв побутує думка, що тіаметоксам у складі протруйників може негативно впливати на схожість насіння, особливо після тривалого зберігання. Такі побоювання зазвичай пов’язані з припущенням про можливий стрес для зародка або уповільнення початкових етапів проростання.
Розуміючи занепокоєння аграріїв, спеціалісти компанії «Сингента» провели серію досліджень, щоб оцінити, як тривале зберігання впливає на концентрацію діючих речовин на насінні та життєздатності посівного матеріалу.
Визначення вмісту діючих речовин на насінні було проведено на базі The Seedcare and Biologicals Institute ™ з використанням високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ/HPLC).
Результати аналізу показали, що протягом 3 років з моменту обробки, кількість діючих речовин на поверхні насінини залишається практично незмінною. Хімічний «екран» зберігає свою цілісність, забезпечуючи надійний захист після висіву. Поступове зниження концентрації препаратів починається лише після четвертого року зберігання.
Існує міф, що тривалий контакт з пестицидами може пригнічувати розвиток рослини.
Для перевірки енергії та схожості оброблене насіння було проаналізовано Харківським Діагностичним Центром, відповідно до ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості».
Порівняльні тести енергії проростання та схожості насіння показали, що різниця між отриманими результатами у 2022 році після обробки та у 2026 році, після трирічного зберігання лише в одному зразку перевищила допустимий поріг у 15 %. У решти зразків зниження схожості становило в середньому близько 6 %, що є у допустимих межах вимог ДСТУ. Отримані результати підтверджують, що сучасні формуляції препаратів Syngenta не проявляють фітотоксичності навіть за умов тривалого контакту з насіниною.
На сам кінець, шановні аграрії, нагадуємо вам рекомендовані умови зберігання обробленого насіння.
Клімат-контроль:
Анна Кікоть, технічна спеціалістка з підтримки й розвитку протруйників компанії «Сингента»
Наталія Грицева, менеджерка лабораторії Seedcare&Biologicals Інституту компанії «Сингента»

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На початку осінньої посівної компанія alfa smart agro пропонує аграріям широкий асортимент протруйників насіння зернових культур, ЗЗР для системи захисту, продукти для регуляції росту ріпаку.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП), Mercy Corps та Український Червоний Хрест розпочинають нову програму з надання агровиробникам рішень для тимчасового зберігання зерна.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.
У технології вирощування соняшнику немає другорядного етапу. Однак саме наприкінці сезону ціна помилки стає максимальною: рослина вже сформувала врожай, у поле вкладено насіння, добрива, захист, проведено десятки операцій, а результат залежить від кількох днів, правильного визначення стиглості та якості десикації.

Україна залучає міжнародну фінансову підтримку для аграріїв.
Вирощування озимого ріпаку в Україні давно стало високотехнологічним процесом. Ця культура здатна забезпечити високу рентабельність, водночас вона одна з найуразливіших до шкідників. Шкідливі комахи заселяють ріпакове поле майже безперервно — від моменту сівби і до самого збирання, змінюючи одне одного залежно від фази розвитку рослини та погодних умов.

Інвестиції у потужності для зберігання, розвиток інфраструктури для переробки і наявність стабільної сировинної бази — ці чинники впливають на трансформацію галузі картоплярства.

У нестабільних умовах війни будь-яка помилка в технології під час жнив одразу б'є по фінансовому результату. Фермер може ідеально відпрацювати весь сезон і недооотримати частину врожаю насіння на останньому етапі збирання й очищення. Цей процес видається технічною рутиною, але саме тут найлегше втратити те, що вирощувалося місяцями. Черги на сторонніх потужностях, нестабільна робота обладнання, затримки з очищенням — кожен такий компроміс коштує грошей.

Цьогорічні кліматичні зміни призвели до погодних умов, у яких шкідники оптимально розвиваються, зокрема мікроскопічні гриби, які є продуцентами сажки. Визначення показників якості пшениці цього сезону зі 500 зразків урожаю 2025 року з різних регіонів України (дані фахівців АГРОСЕРТ) виявило сажку.