Соняшник є однією з найголовніших олійних культур, що вирощуються аграріями України. Останніми роками досить приваблива цінова політика на сировину сприяє стабільному збереженню посівних площ.
Географія вирощування цієї культури сягнула і нетипових колись для соняшнику зон — нині соняшникові поля нерідко зустрінеш у північних районах Чернігівщини, Сумщини, Житомирщини, Волині. Звісно, вирощування соняшнику в північних та західних областях нашої країни стали можливими внаслідок певних кліматичних змін, а також завдяки появі гібридів, адаптованих до цих умов.
Таким чином, в умовах сьогодення практично на всій території України є можливість вирощувати цю культуру, проте з різною економічною привабливістю, яка насамперед і визначається впливом ґрунтово-кліматичних умов регіону.
На перший погляд, для багатьох аграріїв технологія вирощування соняшнику видається не досить складною, а на практиці все набагато складніше. Кінцевий результат продуктивності того чи іншого гібрида залежить від низки агротехнічних складових, серед яких однією з елементарних і такою, що часто недотримується на практиці, є терміни посіву. Останніми роками деякі господарства розпочинають посів соняшнику в кінці березня, навіть в умовах Центрального, Північного і Західного регіонів України. Та чи добре це для культури?
Що ж до біологічних особливостей культури, соняшник — це передусім теплолюбна культура, хоч і з досить суттєвим запасом холодостійкості. Насіння починає проростати при температурі +4 ºС, однак оптимальні показники для проростання становлять не нижче ніж +8–10 ºС. На ранніх стадіях розвитку соняшник може переносити навіть нетривалі заморозки, до -4–5 ºС. Проте під впливом низьких температур на етапі проростання затримується розвиток рослин, що часто стає причиною низької польової схожості, зменшення запланованої густоти стояння рослин. Також під час тривалого проростання насіння підвищується ризик ураження молодих рослин хворобами та пошкодження шкідниками, оскільки фунгіцидно-інсектицидна дія протруйника під впливом ґрунтової вологи та мікробіоти метаболізується і поступово втрачає свою активність. Варто також відмітити, що рослини, які зазнали суттєвого стресу на початку вегетаційного періоду, інтенсивніше піддаються ураженню збудниками хвороб, а надалі це призводить до зниження генетичного потенціалу та додаткових витрат на проведення захисних заходів.
Що таке оптимальний термін посіву соняшнику? Від яких чинників він залежить? Які ймовірні втрати врожаю при відхиленні від оптимальних термінів посіву? Та як реагують різні гібриди на терміни посіву?
Відділ технічної підтримки насіння олійних культур компанії «Сингента» приділяє окрему увагу дослідженню цих питань. Так, польові дослідження з впливу термінів посіву на продуктивність гібридів соняшнику в різних умовах проводяться на постійній основі. Зокрема, на дослідному полі відділу біологічних досліджень, що на Білоцерківщині, такий дослід проводиться стаціонарно з 2021 р. За стандарт було обрано гібрид Суміко — один із найпопулярніших на той час гібридів, придатний для вирощування за HTS-технологією. Водночас із цим гібридом щороку досліджуються й інші, нові високопродуктивні гібриди від компанії «Сингента». Зазвичай для дослідження використовуємо 3 терміни посіву: ранній (8–15 квітня), оптимальний (28 квітня — 3 травня), оптимально пізній (11–16 травня), а останні три роки, з 2023-го по 2025-й, у дослідження було включено ще й пізній термін (1–6 червня).
За період проведення досліджень прослідковується позитивна динаміка реакції гібридів при висіванні в період 28 квітня — 1 травня. Так, при висіві гібридів у цей проміжок часу зафіксована найвища врожайність. Особливо суттєва відмінність спостерігається в урожайності між раннім та оптимальним термінами високоолеїнових гібридів, де різниця може бути в межах 20 % на користь оптимального терміну.
Щодо формування вмісту олії, то тут різниця не надто велика. Однак тенденція формування вищих показників олійності гібридів прослідковується знову ж таки при висіванні в оптимальні терміни.
Також варто звернути увагу на показники середньодобових температур у зоні проведення досліджень.
Аналіз погодних умов квітня за період з 2005-го по 2025 рік показує, що перша хвиля квітневого тепла припадає на кінець першої декади і триває близько тижня, до середини другої декади. Потім упродовж періоду 15–20 квітня відбувається похолодання, і лише з 25 квітня встановлюється сприятлива погода для висіву пізніх ярих культур. При висіванні соняшнику з 5 по 15 квітня, за середньобагаторічними даними, ризик впливу температур нижче ніж +8 ⁰С становить понад 30 %, а при висіву соняшнику після 25 квітня така ймовірність складає менше ніж 5 %.
Отже, результати п’ятирічних досліджень дають підстави стверджувати, що оптимальними термінами посіву для більшості лінолевих гібридів соняшнику в умовах Центрального Лісостепу є ІІІ декада квітня — І декада травня. Умовно цей період включає 25 квітня — 5 травня. Для високоолеїнових гібридів цей період складає орієнтовно з 29 квітня до 10 травня.
Звісно, для кожної з агрокліматичних зон оптимальні терміни можуть відрізнятися. Навіть в умовах однієї зони, залежно від погодних умов року, ці строки також не є сталими. А втім, як свідчить практика, допустиме відхилення становить 3–5 днів.
Олександр Лясківський, менеджер з технічної підтримки олійних культур компанії «Сингента»
Геннадій Малина, канд. с.-г. наук, ст. викладач кафедри ЗЕФІЗіКР ім. Б. М. Литвинова Державного біотехнологічного університету, керівник групи з технічної підтримки насіння олійних культур компанії «Сингента»
Сергій Станкевич, канд. с.-г. наук, доцент, завідувач кафедри ЗЕФІЗіКР ім. Б. М. Литвинова Державного біотехнологічного університету

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Сільгоспвиробники Полтавщини станом на 3 вересня розпочали свібу озимого жита та ріпаку, яких посіяно 0,5 тис. га та 9,9 тис. га відповідно.

Посівна кампанія озимих культур під урожай 2027 року стартувала на Прикарпатті.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

Туреччина з 1 жовтня 2026 року знизить мито на імпорт насіння соняшнику з 20% до 12%, хоча нижча ставка мала почати діяти лише з 30 листопада.

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.

За останні п’ять років ринок насіння змінився на користь гібридного складу жита.
У технології вирощування соняшнику немає другорядного етапу. Однак саме наприкінці сезону ціна помилки стає максимальною: рослина вже сформувала врожай, у поле вкладено насіння, добрива, захист, проведено десятки операцій, а результат залежить від кількох днів, правильного визначення стиглості та якості десикації.
Вирощування озимого ріпаку в Україні давно стало високотехнологічним процесом. Ця культура здатна забезпечити високу рентабельність, водночас вона одна з найуразливіших до шкідників. Шкідливі комахи заселяють ріпакове поле майже безперервно — від моменту сівби і до самого збирання, змінюючи одне одного залежно від фази розвитку рослини та погодних умов.