Пара не має значного досвіду з фермерством, роботою на землі. Зате має розуміння, що в Україні є попит на лаванду, проте замало пропозицій якісної лавандової ефірної олії. Подружжя проаналізувало ринок, економічну й бюрократичну складові, тонкощі закарпатського клімату для тендітної квітки. Немов спонтанно і водночас зважено з'явилася мрія-ціль.
Іван із Катериною заходилися вивчати цю справу, багато читали, займалися самоосвітою. Надихав досвід «Лавандового гаю» на Київщині і фестиваль лаванди на півострові Тихань, на озері Балатон.
Власне ідея виникла навесні 2019-го, а втілилася восени. Спиняли всілякі колізії з документами, проте пара з усім впоралася, відтак 16 вересня 2019 року висадила перші кущі. Сім'я підтримала Івана з Катериною, рідні залучені в різні процеси. Іван займається переважно організаційними справами, а власне лаванда — стихія Катерини.
Чимало роботи довкола норовливої квітки, і так щодня. Провели світло, воду, встановили паркан, аби захистити поле від зловмисників. Тендітна рослина потребує дбайливого догляду, тож господарі наразі не використовують техніку, допоки кущики маленькі — їм належить тільки ручна праця.

«Не використовуємо добрив, і з бур'янами боремося вручну. Попри всі технології, цього року працюємо тільки вручну, адже кущі ще дуже маленькі. Цілими днями трудимося на полі, тепер якраз обрізаємо кущі: частина піде на косметику, частина — на харчову промисловість», — розповідає Катерина.
Рослину замовляли по всій Україні, з усього вибору не прийнялося, можливо, 3%. Сезон цвітіння зазвичай триває два тижні і переважно стартує на початку червня, або ж у середині місяця. Однак нинішня погода призупинила лаванду, тож її пік припав на початок липня. Якраз цього тижня (до 17 липня) завершується сезон, зате є сподівання на друге цвітіння.
«Лаванда після першої обрізки, як правило, дає другий цвіт. Не такий пишний, але все одно гарний. Це припадає на серпень, вересень, проте все залежить від погоди. Тому маємо надію, адже бачу по кущам, що цього року вони готові зацвісти і вдруге», — сподівається Катерина.

У 2020-му зацвіла половина території з дворічними кущами, решта — однорічні — ще неготові. Іван з Катериною вагалися, чи цьогоріч відкривати локацію для туристів. Однак усе сталося природно. Господиня завела для Лавандового поля сторінку в інстаграмі, де розповідає про всі процеси, публікує світлини. Читачі захопилися, зацікавилися, відтак уже понад 50 гостей побачили тарнівську лаванду. Відбулися професійні фотосесії вдосвіта і в сутінках. Навідуються також хендмейкери, власники кафе, аби зрізати квіти для косметики, кулінарії, коктейлів. Дівчата формують витончені букети собі в оселю.
З лавандою у Тарнівцях усе тільки починається. Господарі проектують майбутню альтанку. Це буде затишне місце відпочинку, у затінку, із флористичним краєвидом. Тож справа розвиватиметься і в контексті екотуризму.
AgroPortal.ua за матеріалами Varosh.com.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Дощова погода стримує темпи збирання ранніх зернових і зернобобових культур на Буковині. Водночас аграрії вже намолотили понад 44 тис. т зерна, а середня врожайність перевищує торішній показник.

Фонд державного майна України (ФДМУ) провів аукціон із приватизації єдиного майнового комплексу ДП «Карапчівський спиртовий завод» у Чернівецькій області.

У травні 2026 року підприємства Чернівецької області здійснювали експортні постачаня до 51 країни світу.

Коли в Україні говорять про агробізнес, зазвичай уявляють зернові, сади, ягідництво чи тепличні овочі. Однак фермерство давно виходить за межі звичних напрямів, а нішеві культури дедалі частіше стають не лише бізнесом, а й точкою тяжіння для туристів. Один із таких прикладів — ферма Peonita у селищі Глибока поблизу Чернівців, яку сьогодні називають найбільшим в Україні відкритим для відвідувачів полем півоній.

Фонд держмайна виставив на приватизацію ЄМК ДП «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» загальною площею 41 546,7 м² у Чернівецькій області.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.

Десять років тому на українському ринку з’явилися перші крафтові гострі соуси, які здивували смакові рецептори найбільших гурманів. Дніпропетровському бренду Mr.Caramba вдалося утримати лідерські позиції у своїй ніші — до сьогодні соуси продаються у мережі «Сільпо» по всій Україні.

Десять років волинська компанія «Шанс Вік» займається заготівлею та експортом дикорослих трав і ягід. Але бажання створити свій продукт вилилося пів року тому у бренд органічного чаю Travka.